18 лютого 2013 р. Справа № 804/685/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засіданняШрамко Я.В.
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Селищева О.В. Семєйко Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Спецінструмент» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
11.01.2013р. Приватне виробничо-комерційне підприємство «Спецінструмент» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 06.02.2013р., просить:
- визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області щодо проведення перевірки Приватного виробничо-комерційного підприємства «Спецінструмент» та складання акту перевірки № 169/233/32466426 від 05.03.2012р.;
- визнати дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області щодо висновків, викладених в акті перевірки №169/233/32466426 від 05.03.2012р. про результати перевірки ПВКП «Спецінструмент» протиправними;
- зобов'язати ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей щодо нікчемності правочинів укладених з ПВКП «Спецінструмент».
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому від своїх контрагентів стало відомо про проведення перевірок податковою інспекцією про що був складений акт перевірки позивача від 05.03.2012р. Позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення невиїзної перевірки, а також викладених висновків у акті є грубим порушенням норм діючого законодавства України, є неправомірними з огляду на те, що відповідачем вказана перевірка була проведена з порушенням п.79.2 ст.79 ПКУ, оскільки позивачеві не було вручено наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами у порушення наданих податковій інспекції повноважень, визначених нормами ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ст. 20 ПКУ, оскільки відповідачеві не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Крім того, позивач зазначає, що в порушення п.86.4 ст.86 ПКУ акт документальної невиїзної перевірки не було вручено платнику податків або його законному представнику як це передбачено Податковим кодексом України, а також не був наданий позивачу і на письмовий адвокатський запит.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що податковою інспекцією була проведена не перевірка позивача, а зустрічна звірка за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків-покупцями та із платниками податків-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. згідно до якого було встановлено, що позивач має стан платника «9» - форма 18-ОПП - повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням. Також зустрічною звіркою було встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з підприємствами-контрагентами ПВКП «Спецінструмент» у грудні 2011р. в розумінні ст.22, ст.138, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст.185, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Винесеним актом проведення зустрічної звірки позивача встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за грудень 2011 року, а тому зазначені правочини відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. У зв'язку з наведеним представник відповідача вважає, що висновки ДПІ, викладені в акті від 05.03.2012р. є правомірними.
Судом у ході судового розгляду справи та наявними в матеріалах справи документами встановлено, що 17.04.2003р. Приватне виробничо-комерційне підприємство «Спецінструмент» зареєстровано як юридична особа за адресою: 49064, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, проспект Петровського, будинок, 3 в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією статуту позивача, копією довідки з ЄДРПОУ від 19.09.2011р. та витягом з ЄДРПОУ від 19.09.2011р. (а.с.13-29, 31).
05.03.2012р. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі довідки від 01.02.2011р. № 2642/10/04-033 згідно із п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ПВКП «Спецінструмент» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків-покупцями та із платниками податків-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. та встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ПВКП «Спецінструмент» знаходиться у ДПІ Ленінського району м. Дніпропетровська зі станом «9» - форма 18-ОПП - повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням та згідно довідки ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків не є можливим про що складений відповідний акт за № 169/233/32466426 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПВКП «Спецінструмент» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податів-покупцями та із платниками податків-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.12.2011р. по 31.12.2011р. (а.с.52-69).
Зі змісту зазначеного акту видно, що за висновками складеного акту перевіркою встановлено порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочнах, здійснених ТОВ «Укр Буд Сервіс» при придбанні та продажу товарів (послуг); відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 10.09.2010р. по 31.12.2011р., які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України (а.с.66).
Позивач вважає, що такі дії відповідача щодо проведення перевірки є неправомірними, грубим порушенням норм діючого законодавства України, зокрема, п.79.2 ст.79 ПКУ, а висновки в акті перевірки від 05.03.2012р. щодо нікчемності правочинів зроблені з перевищенням повноважень, оскільки нормами податкового законодавства України таких функцій податковому органу під час перевірки суб'єктів господарювання не надано.
Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить о висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача та складання акту від 05.03.2012р., а в іншій частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Завдання, функції та повноваження органів податкової служби, визначені нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.
Так, згідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби - п.п.41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.
За приписами п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями). У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Довідка про проведення зустрічної звірки підлягає реєстрації в органах державної податкової служби.
З аналізу вищенаведених норм податкового законодавства України видно, що передумовами для проведення зустрічної звірки передує направленню суб'єкту господарювання відповідного запиту, облік яких здійснюється органами державної податкової служби та у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті та її документального підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту.
Як встановлено судом, підтверджується змістом акту від 05.03.2012р. та підтверджено і представником відповідача в судовому засіданні, 05.03.2012р. було проведено зустрічну звірку позивача.
При цьому, в акті від 05.03.2012р. зазначено про те, що 14.02.2012р. керівнику ПВКП «Спецінсмтрумент» направлено лист № 3857/10/23-50 щодо надання копій документів та письмових пояснень відносно фінансово-господарської діяльності за період грудня 2011р., однак відповідачем на вимогу суму копію відповідного запиту та доказів направлення його позивачеві суду не надано в обґрунтування своєї правової позиції.
Також не надано і доказів про дату отримання суб'єктом господарювання - ПВКП «Спецінструмент» запиту.
За таких обставин, відповідачем в порушення п. 4, п.6 вищенаведеного Поряду №1232 проведено зустрічну звірку без належного направлення запиту на адресу позивача та відсутності доказів про дату отримання вказаного запиту суб'єктом господарювання - позивачем.
При цьому, слід зазначити, що норми Податкового кодексу України не звільняють відповідача від обов'язку щодо вчинення дій по направленню запитів для проведення зустрічної звірки у разі не знаходження суб'єкта господарювання платника податків за своїм місцезнаходженням.
Також, є протиправними і дії відповідача щодо складання акту від 05.03.2012р. за результатами проведеної зустрічної звірки, оскільки нормами п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та Порядку № 1232 передбачено, що за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а не акт перевірки.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача з проведення зустрічної звірки та складання акту перевірки за результатами зустрічної звірки вчинені з порушенням відповідачем норм п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України та п.4, п.6, п.7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, а тому зазначені дії відповідача слід визнати протиправними з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо позовних вимог позивача про визнання дій відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки від 05.03.2012р. № 169/233/32466426 протиправними та зобов'язання виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності правочинів укладених ПВКП «Спецінструмент», то в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Акти ненормативного характеру (індивідуальний акт), в свою чергу, породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта ( чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та наданих матеріалів, позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо висновків, викладених в акті від 05.03.2012р., що свідчить про те, що позивач у такий спосіб оспорює висновки, викладені в акті від 05.03.2012р.
Однак, оскаржуваний акт та висновки, викладені в ньому не є нормативним актом, оскільки не встановлює, не змінює і не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово.
Також цей акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не породжує права і обов'язки у позивача. Тобто, в акті перевірки не містяться вимоги та приписи відповідача, які обов'язкові для виконання позивачем.
Таким чином, зазначений акт та висновки, викладені в ньому, не можуть розглядатися як нормативно-правовий акт чи правовий акт індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив той факт, що висновки за актом від 05.03.2012р., які оспорюються позивачем не породжують для позивача будь-яких прав та обов'язків.
Також, слід зазначити, що вказаний акт перевірки є підставою для прийняття податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, податкових повідомлень-рішень, які і є тими рішеннями, які породжують для сторін права та обов'язки та підлягають оскарженню в судовому порядку.
Позивачем у ході судового засідання не доведено прийняття податковим органом на підставі вказаного вище акту податкових повідомлень-рішень. Не підтверджений цей факт і представником відповідача в судовому засіданні.
Враховуючи наведене та те, що дії за актом перевірки та висновки викладені в акті від 05.03.2012р. не породжують будь-яких правових наслідків для позивача, не містять приписів та вимог відповідача, які є обов'язковими для виконання позивачем, а тому не можуть бути предметом судового розгляду, що виключає можливість задоволення таких позовних вимог.
Також є необґрунтованими належними доказами і позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості щодо нікчемності правочинів, укладених ПВКП «Спецінструмент», оскільки факт включення таких відомостей до бази автоматизованого співставлення спростовується витягом з даної бази, яка є додатком до акту від 05.03.2012р. та зі змісту якої вбачається що її дані не містять відомостей щодо нікчемності правочинів укладених з ПВКП «Спецінструмент» (а.с.70-78).
Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених вище обставин, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та законність своїх дій щодо проведення зустрічної звірки позивача 05.03.2012р. з урахуванням вимог ст.73 ПКУ України та Порядку № 1232.
В той же час, позивачем не доведено факту того, що дії відповідача, які полягають у оскарженні висновків, викладених в акті від 05.03.2012р. породжують у позивача будь-які права та обов'язки, які є обов'язковими для виконання суб'єктом господарювання та не надано належних доказів відображення відомостей про нікчемність правочинів в автоматизованій базі співставлення податкових зобов'язань у відповідності до вимог ст. 69, 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, судові витрати позивача підлягають частковому стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 17 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Приватного виробничо-комерційного підприємства «Спецінструмент» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської обласні щодо проведення зустрічної звірки Приватного виробничо-комерційного підприємства «Спецінструмент» та складання ату від 05.03.2012р. №169/233/32466426.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства «Спецінструмент» (49000, м. Дніпропетровськ, пр.Петровського, буд. 3, код ЄДРПОУ 32466426) - судові витрати про сплаті судового збору у сумі 17 грн. 20коп. (сімнадцять грн. 20 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 25.02.2013р.
Суддя С.О. Конєва