р.
Справа №
За позовом
до
про
Представники:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільвер Фуд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТАФС" про стягнення 76 995 грн. 19 коп. -основного боргу, 17 415грн. 40 коп. - пені та витрати по справі.
21.01.2009 р. позивач надав уточнення до позову , у якому просив судом стягнути з відповідача на його користь 69 495, 13 грн. -основного боргу, 8339, 41 грн. пені .
Позивач підтримав свої позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення і просив суд задовольнити у заявленій сумі .
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.
У судовому засіданні 21.01.2009 р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -
24.02.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільвер Фуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАФС" укладено договір поставки № 027(надалі - Договір).
Згідно п.п. 1.1. Договору, ТОВ "Сільвер Фуд", - постачальник, прийняло на себе зобов'язання здійснити поставку товару на адресу ТОВ «ТАФС", - покупця.
ТОВ "Сільвер Фуд" виконало взяті на себе за Договором № 27 від 24.02.2006р. зобов'язання - здійснило поставку товару на адресу ТОВ «ТАФС".
Відповідно до п.п. 7.2. Договору, оплата за поставлений товар, здійснюється протягом ЗО календарних днів від дати поставки, підтвердженої та завіреної Покупцем.
ТОВ «ТАФС" не виконало взяті на себе зобов'язання, а саме - не здійснило розрахунок за отримані, згідно договору, товари.
Позивач згідно умов Договору поставив відповідачу товар , що підтверджується видатковими накладними : № СФ06707 від 24 квітня 2007р.на суму 13 977,00грн., № СФ07135 від 03 травня 2007р.на суму 13 283,10грн., № СФ08253 від 22 травня 2007р.на суму 13 587,70грн., № СФ08560 від 29 травня 2007р.на суму 17 485,20грн., № СФ08797 від 05 червня 2007р.на суму 3 881,76грн., № СФ09630 від 21 червня 2007р. на суму 15 308,00грн. на загальну суму 77 522, 76 коп., які підписанні та скріплені печатками уповноваженими представниками сторін.
14.11.2007р. ТОВ "Сільвер Фуд" на адресу ТОВ "ТАФС" було надіслано претензію з вимогою про відшкодування заборгованості за поставлений товар, яка з боку відповідача залишилась без відповіді.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар у розмірі 7500грн. за період з 30.01.2008 р. по 26.02.2008 р., що підтверджується банківськими виписками , які знаходяться в матеріалах справи, решта заборгованості залишилась ним не сплаченою.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 69 495 грн.13коп. доведені і підлягають задоволенню.
Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.
Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п.п .8.3 Договору, у разі порушення терміну оплати вартості товару, що встановлений пунктом 7.2 Договору , постачальним має право стягнути з покупця пеню у розмірі 0,05 від суми боргу за кожень день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ , діючої в період , за який сплачується пеня, яка підлягає до стягнення з відповідача у розмірі 8339грн.,41 коп.
Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі - основного боргу у розмірі 69 495 грн.13 коп., пені- 8339грн.,41 коп.
Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити заяву позивача про уточнення позовних вимог.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАФС", (49089, м. Дніпропетровськ , вул.. Енергетична,3 к. 66, МФО 305385, ЄДРПОУ 2020314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР ФУД"(04080, м.Київ, вул.. Новоконстантинівська, буд. 22/15, МФО 300937, ЄДРПОУ 32629021) 69 495 (шістдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн.13 коп. - основного боргу, 8339 (вісім тисяч триста тридцять дев'ять) грн., 41коп.- пені, 778(сімсот сімдесят вісім)грн. , 34коп.- державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.