01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.11.2007 № 43/284
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Гарник Л.Л.
при секретарі:
За участю представників:
від Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва - Сергієнко-Колодій В.В. (довіреність № 5 від 09.01.2007 року);
від боржника - не з'явились;
за участю ліквідатора - Нестеренко С.С. (паспорт СК 313679, виданий Броварським МВГУ МВС України в Київській області 02.08.1996 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому р-ні м.Києва
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 17.01.2007
у справі № 43/284
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Носфера"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Носфера"
про визнання банкрутом
Суть ухвали і скарги:
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 січня 2007 року, яка прийнята у справі № 43/284 (суддя - Пасько М.В.), за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Ноосфера» (надалі - Боржник, Товариство) про визнання банкрутом, частково задоволено клопотання ліквідатора Боржника Нестеренка С.С. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва зняти арешт з майна та активів Боржника (а.с. 148-149).
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі м. Києва (надалі - Інспекція), не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу (а.с. 160-161). У судовому засіданні представник Інспекції уточнив апеляційні вимоги і просив скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви ліквідатора боржника (а.с. 168-169).
Ліквідатор Боржника у судовому засіданні не погоджується з вимогами, що викладені Інспекцією в апеляційній скарзі, а тому просить залишити ухвалу господарського суду м. Києва від 17 січня 2007 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у наданих поясненнях (а.с. 168-169).
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Інспекції, що підтверджується ухвалою від 08.10.2007 року (а.с. 151) з відміткою (на звороті) про направлення копій даної ухвали учасникам провадження у справі та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 164), апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Інспекції без участі представників Боржника.
Заслухавши усні пояснення представника Інспекції та ліквідатора Боржника у судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27 квітня 2006 року було порушено провадження у справі № 43/284 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Ноосфера» за заявою останнього в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 1-2).
Постановою господарського суду м. Києва від 18 травня 2006 року Товариство визнано банкрутом з відкриттям ліквідаційної процедури та призначенням ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Нестеренка С.С., якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання Товариства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а також надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства до 18.03.2007 року. При цьому, припинено підприємницьку діяльність Боржника, нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості Боржника, а також повноваження органів управління Товариства щодо управління ним та розпорядження його майном. Крім цього, строк виконання всіх грошових зобов'язань визначений таким, що настав (а.с. 104-105).
Ліквідатор Товариства Несторенко С.С. звернувся до господарського суду м. Києва із заявою № 172 від 26.12.2006 року, в якій просив зобов'язати Інспекцію зняти арешт з майна та активів Боржника та надати ліквідатору та суду витяг з Єдиного державного реєстру рухомого майна про відсутність обтяжень. Ліквідатор зазначив, що не зняття Інспекцією обтяжень з рухомого майна Товариства після визнання останнього банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є неправомірним враховуючи положення ст.ст. 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 140).
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 січня 2007 року частково задоволено клопотання ліквідатора Боржника Нестеренка С.С. та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва зняти арешт з майна та активів Боржника (а.с. 148-149).
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що ліквідатор Боржника звертався до Інспекції з заявою про вжиття заходів щодо зняття арешту з активів Боржника, однак Інспекцією відповідні заходи вжиті не були, а відтак, клопотання ліквідатора в частині зобов'язання Інспекції зняти арешт з майна та активів Боржника, враховуючи положення чинного законодавства, підлягає задоволенню. При цьому, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 1, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), ст.ст. 1, 7, 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) (а.с. 148-149).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Інспекції та ліквідатора Боржника у відкритому судовому засіданні, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 17 січня 2007 року, яка прийнята у даній справі, є законною і обґрунтованою у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, відповідністю висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Інспекції без задоволення.
При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне констатувати, що Інспекція, в порушення вимог статті 33 ГПК України, не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень при апеляційному провадженні.
Так, скаржник зазначає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позбавляє Інспекцію переважного права перед вимогами інших кредиторів на погашення Товариством заборгованості перед державним бюджетом. При цьому, судом, на думку Інспекції, не враховано, що податкова застава виникла до порушення провадження у даній справі про банкрутство.
Зазначені посилання не відповідають вимогам чинного законодавства та спростовуються наступним.
Відповідно до ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 4 ст. 12 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство ухвалою, а його дія припиняється з дня припинення провадження у такій справі (ч. 7 ст. 12 Закону).
Пунктом 7.8. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.
Адміністративний арешт активів платника податків (надалі - арешт активів) відповідно до пп. 9.1.1. п. 9.1. ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Отже, з положень вищенаведених норм чинного законодавства випливає, що арешт активів платника податків з моменту порушення провадження у справі про його банкрутство, як захід, спрямований на забезпечення виконання його зобов'язань щодо сплати податків і зборів та погашення його податкового боргу, припиняється, а погашення податкового боргу відбувається у порядку, передбаченому Законом.
Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Підсумовуючи викладене, апеляційний господарський суд зазначає, що зобов'язавши Інспекцію зняти арешт з майна та активів Боржника суд першої інстанції не порушив прав скаржника як кредитора Товариства на погашення останнім заборгованості перед державним бюджетом, а задоволення відповідного клопотання ліквідатора Боржника відповідає положенням чинного законодавства.
Таким чином, апеляційна інстанція дійшла висновку, що Інспекцією не доведено порушення оскаржуваною ухвалою її прав як кредитора Товариства у даній справі про банкрутство, не спростовано правомірність висновків суду першої інстанції та прийняття оскаржуваної ухвали.
Враховуючи викладене, керуючись нормами ст.ст. 7, 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 1, 11, 12, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст. 4-1, 32, 33, 34, 43, 91, 94, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 17 січня 2007 року у справі № 43/284 без змін.
2.Справу № 43/284 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді Гарник Л.Л.
16.11.07 (відправлено)