ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 12/595
07.12.06
За позовом Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»
3-я особа Відкрите акціонерне товариство «Могилів-Подільське хлібоприймальне підприємство»
До Державної акціонерної компанії «Хліб України»
Про стягнення 33393, 99 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Сватуха О.В. -п/к (дов. від 19.01.06 р. №221д)
Від відповідача Вільчинська Н.І. -голов.ю/к (дов. від 04.09.06 р. №12-14/553), Більчуков А.В. -голов.ю/к (дов. від 04.09.06 р. №12-14/552)
Від 3-ї особи Мураховська Л.М. -голов.екон. (дов. від 05.10.06 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення боргу в розмірі 33 393, 99 грн., що становлять суму переданої відповідачем дебіторської заборгованості, переданої позивачу згідно розподільчого балансу від 31.07.03 р.
Відповідач надав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
3-я особа надала суду пояснення, відповідно до яких заперечила факт наявності заборгованості перед відповідачем.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Постановою КМ України від 15.05.03 р. №690 «Про утворення державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії «Хліб України»утворено позивача -ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання п. 3 Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.03 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р., що були погоджені протоколом від 02.09.03 р. №5 урядової комісії з реструктуризації ДАК «Хліб України», відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови КМУ від 03.09.97 р. №977.
В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»щодо заборгованості у розмірі 33 393, 99 грн., що виникла внаслідок непроведення розрахунків за отримані матеріально-технічні ресурси відповідно до Постанови КМ України від 03.09.97 р. №977.
Позивачем встановлено, що розрахунки з ДАК «Хліб України»3-я особа провела повністю, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.12.00 р., яким підтверджено, що на момент підписання даного акту відповідач мав перед 3-ю особою заборгованість у розмірі 16 863, 04 грн. та листом 3-ї особи від 28.10.03 р. №225, а також листом від 23.01.01 р. №8.
Акт було підписано ще в 2000 р., тобто, до підписання розподільчого балансу між позивачем та відповідачем.
Таким чином, відповідач передав позивачу недійсну вимогу та відповідає згідно ст. 519 ЦК України.
Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.03 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.
Позивач 01.04.04 р. надіслав вимогу №546 про оплату боргу, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Відповідач проти позовних вимог заперечив з таких підстав.
Постановою КМУ від 15.05.03 р. №690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.
Передача заборгованості виникла в рамках адміністративних відносин, а не в процесі фінансово-господарської діяльності, а отже відповідач отримав всі ризики щодо стягнення заборгованості, тому в даному випадку не можна говорити про відповідальність позивача згідно ст. 519 ЦК України. у випадку виявлення безнадійної заборгованості позивач повинен був звернутися до її власника - КМ України -з питанням щодо врегулювання проблеми стягнення боргу.
Позивачем не надано належних доказів проведення розрахунків між ДАК «Хліб України»та ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»станом на 01.12.00р., так як надана копія акту звірки містить виправлення, підписи відповідальних осіб вчинені без зазначення прізвища, ім'я та по батькові осіб. Факт розрахунку може підтверджуватися лише первинними документами згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
3-я особа на підтвердження факту проведення розрахунку з ДАК «Хліб України»зазначила наступне.
Згідно договорів з ДАК «Хліб України»3-й особі було постановлено пального на суму 698 300, 2 грн., мінеральних добрив -653 000 грн.
3-ю особою було відвантажено зерна на суму 380 617, 01 грн.
Крім того, згідно укладених договорів №№987 та 978 від 13.06.00 р. та актів приймання-передачі 3-ю особою відвантажено зерна на суму 219 610, 16 грн.
Згідно договору №544 від 01.12.98 р. про відповідальне збереження та виставлених актів виконаних робіт витрати обігу на відвантажене зерно склали 132 721, 04 грн., які ДАК «Хліб України»оплатило частково -лише в розмірі 45 607, 84 грн. (відписано зерном згідно накладної №2227 від 29.10.98 р.)
Згідно договорів №№987 та 978 від 13.06.00 р. та актів приймання-передачі ДАК «Хліб України»оплачено векселем лише 200 000 грн.
Таким чином, заборгованість ДАК «Хліб України»перед 3-ю особою станом на 01.10.06 р. становить 18 870 грн.
По зазначеній заборгованості в арбітражному суді Вінницької області порушено справу, яка припинена на користь 3-ї особи ухвалою від 27.06.02 р. №205/8-234.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
Незважаючи на те, що правовідносини між сторонами щодо передачі дебіторської заборгованості за розподільчим балансом виникли на підставі адміністративного акту -Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 -вони є господарськими та до них застосовуються положення законодавства щодо передачі прав та обов'язків новоутвореній юридичній особі при виділі на загальних підставах.
Відповідно до ЦК УРСР (яким регулювалися відносини сторін на час передачі дебіторської заборгованості) адміністративні акти є одним з джерел виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 4), тому факт проведення реорганізації на підставі адміністративного акту не впливає на права та обов'язки сторін щодо передачі дебіторської заборгованості і не надає відповідачу ніяких особливих підстав для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що виникли у зв'язку з передачею дебіторської заборгованості позивачу.
Відповідно до законодавства, яке діяло станом на дату прийняття постанови КМУ від 15.05.03 р. №690 та підписання розподільчого балансу від 31.07.03 р. (ЦК УРСР), так і чинного законодавства (ЦК України, ГК України) при виділі права та обов'язки переходять до новоутворюваної юридичної особи згідно розподільчого балансу.
Відповідно до Постанови КМ України від 15.05.03 р. №690 позивачу як новоутворюваному підприємству передано непогашені зобов'язання ДАК «Хліб України», відображені у балансі, тобто фактично мала місце уступка кредитором (ДАК «Хліб України») вимог іншій особі -позивачу, що відбулася на виконання зазначеної Постанови КМУ.
Відповідно до ст. 198 ЦК УРСР первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
В акті передачі-приймання від 31.07.03 р. сторони погодили наслідки передачі в якості дебіторської заборгованості, що вже погашена станом на дату підписання акту, тобто, недійсної заборгованості, а саме: відповідно до п. 2 акту в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з Компанією, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої Підприємству за розподільчим балансом, Компанія зобов'язана перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок Підприємства.
В даному випадку мають місце саме такі обставини, так як дебіторська заборгованість ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»станом на 31.07.03 р. була вже погашена, тому на момент підписання акту та розподільчого балансу її не існувало.
Також суд наголошує, що в даному випадку мова йде про недійсність переданої вимоги, а не про безнадійну заборгованість сільгоспвиробників, на що покликається відповідач.
Ознайомившись з доказами, наданими 3-ю особою щодо факту відсутності заборгованості перед ДАК «Хліб України», суд приходить до висновку про те, що зазначені докази належним чином підтверджують цей факт, а саме.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 01.12.00 р., укладеного між ДАК «Хліб України»та ВАТ «Могилів-Подільське ХПП», ДАК «Хліб України»визнано свою заборгованість у розмірі 16 863 грн., про що свідчать підпис головного бухгалтера та печатка підприємства.
Крім того, зазначений акт був предметом дослідження арбітражним судом Вінницької області по справі №205/8-234 за позовом ДАК «Хліб України»до ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»про стягнення 185 670, 08 грн.
В ухвалі по цій справі від 27.06.01 р., якою припинено провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, встановлено факт відсутності заборгованості у ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»перед ДАК «Хліб України», в тому числі, на підставі акту звірки між сторонами.
ДАК «Хліб України»як позивач по справі знав про наявність ухвали і про те, що акт та інші докази на підтвердження відсутності заборгованості вже були предметом судового дослідження, тому заперечення представника ДАК «Хліб України»щодо дійсності акту не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач та відповідач по справі №205/8-234 беруть участь у розгляді справи №12/595, тому суд не досліджує повторно факт відсутності у ВАТ «Могилів-Подільське ХПП»заборгованості перед ДАК «Хліб України».
Тобто, ДАК «Хліб України»як первісний кредитор зобов'язаний відповідати перед новим кредитором за недійсність переданої вимоги.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 35, 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. 198 ЦК УРСР, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Хліб України»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26007052701924 у Печерській філії «Приватбанку»м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20047943) на користь Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, п/р 26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 32491316) 33 393, 99 грн. заборгованості, 334 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання чинності судовим рішенням видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.
Суддя Л.В.Прокопенко