Справа № 0502/3813/2012
ім'ям України
05 березня 2013 року м. Амвросіївка
Амвросіївський районний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді: Пічкур С.Д.
за участю - секретарів: Безверхній В.К., Четверик І.Г.,
прокурора - Фролова Ю.В.,
адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка Донецької області кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Краснодарського краю Російської Федерації, освіта вища, працює ПАТ «УкрТатНафта» начальником цеху №11, раніше не судимий, одружений, проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
28 квітня 2012 року близько 7 години 40 хвилин водій ОСОБА_3 знаючи, що він страждає захворюванням у вигляді остеохондрозу шийного відділу хребта з нестабільністю в 4-6 шийних сегментах, унковертебральний артроз 4-6 шийних хребців, деформуючий спондильоз 4-5 шийних хребців, аномалія Кімерлі, дисциркуляторна ецефалопатія 1-го ступеня на фоні церебрального атеросклерозу, деформації магістральних артерій шиї і голови, перебуваючи тривалий час за кермом в одному положенні, відтак усвідомлюючи, що за вказаних хвороб можлива зміна стану здоров»я та втрата свідомості під час керування транспортним засобом, допустив порушення п.п. 2.9 «б» та 2.3. «б» Правил дорожнього руку України згідно яких водію забороняється, керування транспортним засобом в хворобливому стані, водій зобов'язаний бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Таким чином, знаходячись в хворобливому стані, викликаним вищевказаними хворобами, діючи з злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час керування технічно справним автомобілем «Шевролет Епіка», реєстраційний № НОМЕР_1, що належить підсудному на праві власності, рухаючись по автодорозі Донецьк-Харцизьк-Амвросіївка- КПП «Успенка» в напрямку кордону до Росії, на ділянці дороги 81 км. + 245 м., у ОСОБА_3 відбулася короткочасна втрата свідомості, внаслідок чого водій в порушення п. 12.1 ПДР України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, втратив контроль над керуванням транспортним засобом, і автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де в послідуючому допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ - 2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що рухався по своїй смузі руху в зустрічному напрямку відносно руху автомобіля «Шевролет Епіка». Після зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 водій ОСОБА_4 продовжив рух прямо, і здійснив наїзд на дерево, що потягло повну зупинку транспортного засобу.
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, водію автомобіля ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_2 були спричинені забій грудної клітки зліва, забій серця, множинні рвані рани лівої підпахової ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також переломи лонної кістки і шийки лівого бедра, що відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Своїми необережними діями водій ОСОБА_3 здійснив порушення Правил безпеки дорожнього руху, а саме Порушення Правил дорожнього руху України, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто злочин передбачений ч.1 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому діях визнав повністю та пояснив, що 28 квітня 2012 року близько 1 години ночі він виїхав з дому в напрямку Краснодарського краю, в машині з ним була дружина та вагітна донька з сином. За м. Амвросіївка він втратив свідомість і нічого не пам'ятає, прийшов до тями лише після ДТП. Знав, що хворіє на остеохондроз шийного відділу хребта, але жоден лікар не говорив йому, що з такою хворобою не рекомендовано керувати транспортними засобами, медичних протипоказань він не мав, якби йому це було відомо, то він би в жодному випадку не керував би автомобілем в якому також знаходились його дружина та вагітна донька, які під час аварії теж могли постраждати. У скоєному кається, до цього часу не усвідомлює як так могло статися, просить суворо не карати, відшкодував частину збитків потерпілому, зокрема моральні збитки в сумі 25000 грн. та частково матеріальні в сумі 6200 грн., крім цього відразу після ДТП ще дружина давала без розписки 1000 грн.
Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_3 стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 який пояснив, що 28 квітня 2012 року він вранці, близько 7-30 год. їхав на своєму автомобілі ВАЗ 2101 на роботу в м. Амвросіївку. Проїзжаючи ст. Квашино він взяв пасажира ОСОБА_5 і по дорозі на його смугу руху вискочив автомобіль. Він намагаючись уникнути зіткнення почав зменшувати швидкість та скерував автомобіль якомога вправо, але зіткнення уникнути не вдалося. Перешкоду для руху він виявив на зустрічній смузі руху метрів за 10-15 і жодним чином не міг уникнути зіткнення. Швидкість була близько 70-80 км/год. Після ДТП хотів вилізти з машини, але нога була зажата, зустрічний автомобіль рухався зі швидкістю близько 100 км/год. та різко виїхав на смугу зустрічного руху. Кошти, які сплатив підсудний в сумі 6200 не включаються до витрат на лікування, які потрачені потерпілим. В подальшому потерпілий самовільно покинув судове засідання разом з цивільним позивачем.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 28 квітня 2012 року він чекав автобус, щоб виїхати в технікум, зупинив попутку, якою керував ОСОБА_4 Вони їхали із швидкістю близько 80 км/год. На них почала виїжджати машина, приблизно в метрах 10 від них, і вони виїхали на узбіччя, ОСОБА_4 узяв управо, його дуже сильно зачепило. Він дуже злякався, у нього була розітнута брова. ОСОБА_4 випав з машини і кричав про допомогу. Підбігла вагітна жінка, потім ще одна підбігла і сказала, що у них колесо відлетіло. Вони просто підійшли, подивилися і пішли. Він не бачив, щоб підсудний підходив до ОСОБА_4. В цей час подзвонив батькам і сказав, щоб його забрали.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює завідуючою неврологічним відділенням АЦРЛ. Підсудного вона не оглядала. Влітку слідчий підходив до неї з медичною документацією ОСОБА_3 і ставив питання про те, чи могла бути втрата свідомості при вказаних захворюваннях. Ні стверджувати ні заперечувати ці обставини вона не може, це тільки її припущення, що можливо і так.
Даними протоколу огляду місця події від 28 квітня 2012 року в ході якого виявлено та зафіксовано сліди ДТП, складено схему ДТП, (а.с. 12-26);
Протоколами огляду транспортних засобів (а.с. 79-80);
Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26.06.2012 року зі свідком ОСОБА_5 який вказав на обставини ДТП та відстань на якій потерпілий ОСОБА_4 виявив небезпеку для руху (а.с. 81-87);
Висновком судово-медичної експертизи №25/103 від 05.07.2012 року згідно якого, у ОСОБА_4 виявлено забій грудної клітки зліва, забій серця, множинні рвані рани лівої підпахової ділянки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також переломи лонної кістки і шийки лівого бедра, що відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості як потребуючі лікування більше 21 дня. Враховуючи характер та локалізацію вказаних тілесних ушкоджень, їх отримання при падінні з висоти власного зросту виключається (а.с. 110);
Згідно висновку автотехнічної експертизи №287 від 12.07.2012 року, (а.с. 115-118) встановлено, що з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, водій автомобіля ВАЗ 2101 НОМЕР_2 ОСОБА_4 у випадку виникнення небезпеки, яку він міг об'єктивно виявити, повинен був негайно вжити заходів для зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу, тобто згідно вимог п. 12.3. ПДР України;
З технічної точки зору в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Шевролет Епіка» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 повинен бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою і станом транспортного засобу, що б мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, тобто повинен був діти згідно пунктів 2.3. (б) і 12.1. ПДР України;
З технічної точки зору, в даній дорожній обстановці, водій автомобіля «Шевролет Епіка» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 виконуючи вимоги пунктів 2.3. (б) і 12.1. ПДР України мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній пригоді;
З технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, дії водія автомобіля «Шевролет Епіка» д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 не відповідали вимогам пунктів 2.3. (б) і 12.1. ПДР України і перебувають у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди;
Дії водія автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_4 в даній ДТП відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України і не перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;
Даними висновку транспортно-трасологічної експертизи №342 від 16.08.2012 року, згідно якої визначено механізм зіткнення транспортних засобів під керуванням водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 28 квітня 2012 року (а.с. 121-127);
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №789/917 від 27.08.2012 року, в період інкримінованого правопорушення у ОСОБА_3 відмічалось тимчасовий розлад психічної діяльності у формі короткочасного кількісного розладу свідомості по типу обмороку. По психічному стану в період інкримінованих правопорушень ОСОБА_3 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, проте ОСОБА_3 будь-якими хронічними психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 130-148);
Даними висновку комісійної судово-медичної експертизи №517 від 20.09.2012 року, згідно якої виявлені у ОСОБА_3 захворювання у вигляді остеохондрозу шийного відділу хребта з нестабільністю в 4-6 шийних сегментах, унковертебральний артроз 4-6 шийних хребців, деформуючий спондильоз 4-5 шийних хребців, аномалія Кімерлі, дисциркуляторна ецефалопатія 1-го ступеня на фоні церебрального атеросклерозу, деформації магістральних артерій шиї і голови, могли призвести до втрати свідомості під час керування транспортним засобом. Вказані захворювання дають підстави вважати непридатним ОСОБА_3 до керування транспортним засобом. Дані про втрату свідомості ОСОБА_3 раніше відсутні. ОСОБА_3 не одноразово до ДТП звертався за медичною допомогою з приводу виявлених захворювань, отже відповідно знав про їх наявність (а.с. 145-149),
Таким чином, аналізуючи покази зазначених свідків та висновки експертиз, на підставі вказаних доказів, які у суду не викликають сумніву, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого діяння, суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України, а саме Порушення Правил дорожнього руху України, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин невеликої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу підсудного, який виключно позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, .
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає повне визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування збитків, стан здоров'я підсудного.
Обставин, які обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3 суд не вбачає.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. №7, (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Підсудний ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, страждає на ряд складних захворювань, що і стало однією з причин ДТП, частково відшкодував збитки.
З урахуванням всіх цих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе при призначенні йому покарання у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України. За даними медичних показань, суд також повинен застосувати додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.
Заявлений по справі цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_7 необхідно залишити без розгляду з таких підстав. Підсудним ОСОБА_3 частково відшкодовано збитки в сумі 7200 грн. матеріальної шкоди, які не включені до вимог позивачів заявлених у цивільному позові та сплачено 25000 грн. моральної шкоди, згідно розписки потерпілого від 05.03.2013 року. Цивільним відповідачем по справі визнана ПАТ «Кримська страхова компанія», яка в силу вимог ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» несе зобов'язання по відшкодуванню збитків потерпілому у разі визнання винним у ДТП страхувальника, який застрахував свою відповідальність перед третіми особами.
До набранням вироком законної сили відносно ОСОБА_3 страхова компанія не має підстав для виплати чи для відмови у виплаті страхового відшкодування, тобто відшкодування збитків потерпілому ОСОБА_4 За таких обставин заявлений цивільний позов є передчасним, а тому його слід залишити без розгляду. Крім цього, цивільні позивачі самовільно покинули зал судових засідань до закінчення розгляду справи, не висловивши свою думку щодо вирішення цивільного позову. За таких обставин, цивільні позивачі, в тому числі і потерпілий, не позбавлені права на стягнення заподіяних збитків у разі їх не відшкодування в порядку цивільного судочинства.
Речові докази у справі передати за належністю. Судові витрати згідно ст.ст. 91-92 КПК України відносяться за рахунок держави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, суд
засудив:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання в вигляді штрафу в розмірі 3400 (Три тисячі чотириста) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами будь-якої категорії на один рік.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити попередню, підписку про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_7 до ОСОБА_3 та ПАТ «Кримська страхова компанія» про стягнення шкоди спричиненої злочином, залишити без розгляду.
Речові докази у вигляді автомобіля марки ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_2, що зберігається на території Амвросіївського РВ ГУ МВС України в Донецькій області повернути власнику, ОСОБА_7.
Автомобіль марки «Шевролет Епіка LF-69K» реєстраційний номер НОМЕР_5, що зберігається на території Амвросіївського РВ ГУ МВС України в Донецькій області повернути власнику, ОСОБА_3.
Скасувати арешт на майно ОСОБА_3, накладений постановою слідчого від 01 липня 2012 року з метою забезпечення цивільного позову.
На вирок може бути подано апеляцію протягом п'ятнадцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд.
СуддяС.Д. Пічкур