Справа: № 2а-7609/11 Головуючий у 1-й інстанції: Лісовська О.В.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
01 березня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,
розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про перерахунок пенсії,
Позивач19.10.2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2011 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.05.2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою та втратою працездатності.
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам ІІІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 та від 16.07.2008 року №654.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України, відповідач неправомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають положення статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Проте, відповідно до Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».
Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.
З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в листі ВАСУ від 22.07.2011 року № 1091/11/13-11.
В свою чергу, на виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено конкретний розмір доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та підвищення до пенсії як дитині війни.
Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» не скасовані та не визнані неконституційними, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - 22.07.2011 року, так як вказана постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.
З огляду на зазначене, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року підлягає зміні, визначивши строк виплати датою набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що помилкове застосування норм матеріального права призвели до неправильного вирішення питання, тому постанова Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року підлягає зміні в резолютивній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року змінити.
В резолютивній частині постанови Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року змінити абзац 3 наступного змісту:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва зробити перерахунок ОСОБА_2 державної пенсії в розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 01.05.2011 року по 22.07.2011 рік».
В решті постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Оксененко
Судді:
Г.М. Бистрик
В.Г. Усенко
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Бистрик Г.М.
Усенко В.Г.