0124/10639/2012
11 січня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цалко А.А., при секретареві Сьомченко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, треті особи: Лівадійська селищна рада, ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування рішення, -
Позивач ОСОБА_3 звернулася із позовною заявою до відповідача, у якій просить суд визнати незаконним та скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 167 від 03 липня 2012 року «Про прийняття доріг у комунальну власність Лівадійської селищної ради й визначення балансоутримувача» у частині прийняття у комунальну власність Лівадійської селищної ради ділянки дороги, що веде від вулиці Лісна (автобусна зупинка с. Гірне) до вулиці Без назви, будинкам: № 8 літ. А,Б,В,Г,Д; № 3а та № 8а, довжиною 300м..
Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняте рішення зачіплює її законі інтереси як власника домоволодіння № 8 за адресою: м. Ялта, с. Гірне.
Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача виконавчого комітету Лівадійської селищної ради та третьої особи Лівадійської селищної ради ОСОБА_6 у судовому засіданні з позовом не погодилася, вважає рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийнято виконавчим комітетом Лівадійської селищної ради в межах своїх повноважень.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не надав.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованою Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації , або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування земельної ділянки від 24 травня 2011 року належить земельна ділянка площею 0,12 га, кадастровий номер 0111947900:03:001:0111, розташована за адресою: АРК, м. Ялта, с. Гірне, вул. Без назви, район відводу ЗАТ «Готель «Ореанда». Попередньому власнику ОСОБА_7 земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 883801, виданого на підставі рішення 5-ї сесії 6-го скликання Лівадійської селищної ради від 30 грудня 2010 року № 40, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі від 27 квітня 2011 року за № 011194791000193.
Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На зазначеній земельній ділянці розташований житловий будинок № 8д по вул. Без назви, в с. Гірне м. Ялти, належний ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 05 квітня 2012 року.
Позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на нерухоме майно від 05 травня 2010 року є власником будинку № 8 по вул. Без назви в с. Гірне м. Ялти, АР Крим (а.с.7,8).
Рішенням № 40 39-ї сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради від 25 грудня 2009 року була затверджена схема розміщення земельних ділянок, що проектуються під житлову забудову за адресою: АР Крим, м. Ялта, с. Гірне, район відводу ЗАТ «Готель «Ореанда» (а.с.30). Відповідно до вказаної схеми, були запроектовані під'їзди шляхи, по раніше існуючій дорозі, що підтверджується геодезичною зйомкою, що виконана згідно звернення ТОВ «Горноелітцентр», яка була з'ясована судом.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», - виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Оскаржуваним рішенням № 167 від 03 липня 2012 року була прийнята у комунальну власність Лівадійської селищної ради зокрема ділянка дороги, що веде від вулиці Лісова (автобусна зупинка с. Гірне) до вулиці Без назви, до будинків: № 8 літ. А,Б,В,Г,Д, № 3 і № 8, довжиною 300 м/п балансоутримувачем вказаної земельної ділянки визначено КП ЖЕО «Лівадія».
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про автомобільні дороги», - вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Згідно зі ст. 17 цього Закону, - управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Таким чином, ділянка дороги, що веде від вулиці Лісова (автобусна зупинка с. Гірне) до вулиці Без назви, будинкам № 8 літ. А,Б,В,Г,Д, № 3 і № 8, довжиною 300 м/п була відновлена після капітального ремонту асфальтного покриття, розташованої на землях Лівадійської селищної ради та не є автомобільною дорогою віднесеною відповідно з діючим законодавством до державної власності та (або), що не розташована на земельній ділянці державної форми власності.
Відповідно до ст. 72 КАС України, - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19 березня 2012 року позов Лівадійської селищної ради задоволено, усунуто перешкоди Лівадійській селищній раді у користуванні земельною ділянкою, яка проектується під будівництво дороги за адресою: АРК, с. Гірне, район будинку № 8, шляхом демонтажу двох парканів і воріт біля будинку № 8 за вказаною адресою, зобов'язано ОСОБА_1 демонтувати два паркани і ворота біля будинку № 8 у с. Гірне, м. Ялта, АРК (а.с.32).
Вказане рішення залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 31 жовтня 2012 року, де зазначено, що ОСОБА_1 не спростувала належними доказами факт самовільного використання земельної ділянки та дороги загального користування, що знаходиться у власності територіальної громади.
Цим рішенням встановлено факти, що спірна дорога знаходиться у власності територіальної громади та про самовільне встановлення ОСОБА_1 парканів та воріт на земельній ділянці, яка належить селищній раді, у зв'язку з чим чиняться перешкоди іншим громадянам у користуванні дорогою загального призначення (а.с.39-42).
З'ясував всі вказані докази, а також схему розміщення земельних ділянок, що проектуються під житлову забудову та дороги, що проектується у вказаному мікрорайоні (а.с.31), суд приходить до висновку, що виконавчий комітет Лівадійської селищної ради діяв при прийняття оскаржуваного рішення в межах своїх повноважень, законно та обґрунтовано.
Цим рішенням права позивачки ОСОБА_1, як власника домоволодіння, ніяким чином на порушуються, земельною ділянкою навколо домоволодіння вона не володіє, а дорогу перекрила самовільно. Всі інші її доводи, зокрема и про розміщення підземних споруджень - не мають ніякого правового значення для вирішення спору по суті, та раніше вони вже розглядалися та їм давалася оцінка в рішеннях судом, що набрали законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), п. 1, п. 5 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 2, 6, 9, 10, 17, 18, 71, 72, 99, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
В адміністративному позові ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 167 від 03 липня 2012 року «Про прийняття доріг у комунальну власність Лівадійської селищної ради й визначення балансоутримувача» у частині прийняття у комунальну власність Лівадійської селищної ради ділянки дороги, що веде від вулиці Лісна (автобусна зупинка с. Гірне) до вулиці Без назви, будинкам: № 8 літ. А,Б,В,Г,Д; № 3а та № 8а, довжиною 300м. - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольській Апеляційний Адміністративний Суд через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: