Справа № 107/125/13-ц
Провадження № 2/107/536/13
01 березня 2013 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :
головуючого судді - Біленко Л.В.
при секретарі - Левченко К.М.
за участю прокурора - Сердюкова І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Служби у справах дітей департаменту з соціальних питань Керченської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа - Дитяча лікарня управляння охорони здоров'я Керченської міської ради , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_2 та стягнення аліментів на його утримання, мотивуючі вимоги тим, що відповідач, яка доводиться малолітньому матір'ю, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, вихованням , розвитком, утриманням дитини не займається , не створила належних умов для проживання дитини, залишила його в дитячій лікарні, припинила його відвідувати, у зв'язку з чим 10.12.2012р. складений акт покинутої дитини, а 14.12.2012р. виконавчим комітетом Керченської міської ради ухвалено рішення про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав . Оскільки мати взагалі не піклується дитиною, раніше покинула трьох дітей, зловживає спиртними напоями, не працює, не має постійного житла, комісією з захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради ухвалено висновок про позбавлення її батьківських прав. Позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання малолітнього на користь Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Представник позивача - ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності , в судовому засідання позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення по його суті.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином, заперечень на позов не надала, ніяких клопотань та заяв, в тому числі про розгляд справи у її відсутності, до суду не надходило.
Представник третьої особи - ОСОБА_5 , діюча на підставі довіреності, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач залишила дитину в дитячій лікарні, сина не відвідує, його здоров'ям та долею тривалий час не цікавиться, батьківських обов'язків не виконує.
Прокурор висловив думку щодо обґрунтованості позовних вимог, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Зі згоди представника позивача суд розглядає справу в порядку заочного провадження, на підставі наявних доказів , з ухваленням заочного рішення.
Заслухавши осіб, присутніх в судовому засіданні, дослідивши обставини по справі та перевіривши їх доказами , надавши доказам правової оцінки, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є матір'ю малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження дитини. (а.с.4).
Як убачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України - за вказівкою матері.(а.с.5).
Народжена дитина матір'ю не була зареєстрована, ці дії здійснені за клопотанням позивача , що підтверджується копією цього клопотання та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Свідоцтво про народження дитини видано 20.12.2012р. (а.с.4,5,61).
Письмовими доказами по справі підтверджується, що 25.11.2012р. відповідач без документів була доставленою до пологового будинку та народила хлопчика. За повідомленням пологового будинку начальником Відділу кримінальної міліції по справам дітей було з'ясовано , що мати по м. Керчі не зареєстрована, проживає на дачі зі співмешканцем, у зв'язку з чим було надіслано повідомлення на ім'я начальника служби у справах дітей для забезпечення соціального захисту новонародженого та здійснення соціального супроводу сім'ї. (а.с.11).
За результатами соціального інспектування, проведеного працівниками Керченського Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за дорученням начальника Служби у справах дітей, встановлено, що відповідач має інших дітей, але вони з нею не проживають, з її слів двоє дітей проживають з батьком в Російський Федерації, проживає вона зі співмешканцем на дачі, ані вона, ані співмешканець не працюють. (а.с.12). Актом від 27.11.2012р. зафіксовано, що в дачному будиночку , в якому проживає відповідач, немає умов для проживання новонародженої дитини - відсутнє водо- , газо- та електропостачання, жодної з необхідних речей для догляду за дитиною немає : відсутнє ліжко, ванна, коляска, одяг , постільна білизна, тощо. (а.с.13).
З пояснень представників позивача та третьої особи , які підтверджуються письмовими доказами по справі, судом встановлено, що відповідач після народження дитини - 28.11.2012р. з дитиною була переведена до дитячої лікарні за соціальними показниками - оскільки за місцем її проживання відсутні умови для догляду за дитиною, з сином в лікарні перебувала нетривалий час, а 06.12.2012р. залишила дитину , пояснюючі це необхідністю вирішення питань щодо облаштування місця проживання сина та оформлення документів, 08.12.2012р. востаннє відвідала сина та більш до лікарні не з'являлась. У зв'язку з зазначеним 10.12.2012р. складений Акт про покинуту дитину, в якому зафіксовані вказані обставини. (а.с.9). Довідкою Дитячої лікарні підтверджується, що на час розгляду справи дитина залишається в лікарні, мати сина не відвідує, його життям та здоров'ям не цікавиться. (а.с.60).
05.12.2012р. Комісією з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради ухвалено висновок про відібрання малолітнього ОСОБА_2 від матері без позбавлення її батьківських прав за причини того, що за місцем проживання матері відсутні умови для проживання дитини. (а.с.6).
Виконавчим комітетом Керченської міської ради 14.12.2012р. прийнято Рішення № 938 про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_2 від матері без позбавлення її батьківських прав та доручено Службі у справах дітей порушити питання про позбавлення матері батьківських прав. (а.с.8).
20.12.2012р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради розглянуто відповідне питання та ухвалено висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_2. (а.с.7). ОСОБА_3 була під особистий підпис сповіщеною про час та місце засідання комісії, але на нього не з'явилась. (а.с.20).
Сукупністю письмових доказів по справі підтверджується, що новонароджений ОСОБА_2 є четвертою дитиною відповідача, хоча в своїх поясненнях спеціалістам Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вона згадала тільки двох попередніх дітей та повідомила, що вони проживають з батьком в Російській Федерації. Письмовими доказами по справі підтверджується, що попередні троє дітей з матір'ю або з батьком не проживають : старша дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває під опікою родички відповідача , дві інші дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, були залишені матір'ю в пологовому будинку та всиновлені. (а.с. 6,17-19).
Постійного зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання відповідач не має, 05.12.2012р. вона взята на облік в Центрі обліку бездомних громадян Керченської міської ради, але встаючи на облік про наявність сина не повідомила. (а.с.55).
В своїх письмових поясненнях, наданих в комісію з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради, відповідач зазначила, що в 2006 році вона втратила паспорт, на теперішній час його не має, перебуває на обліку в Центрі безпритульних громадян , з співмешканцем ОСОБА_7, якій як й вона не має постійного місця проживання та реєстрації, вони проживають в дачному будиночку, який належить іншій сторонній особі, обидва офіційно не працюють, стабільного заробітку не мають. (а.с.14).
За місцем проживання відповідач характеризується негативно. (а.с.15).
Відповідач залишила дитину в лікарні, тривалий час не відвідує сина, не цікавиться станом його здоров'я, не з'явилась на засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Керченської міської ради, а також в судове засідання, що суд розцінює як прояв з її боку байдужості до дитини та небажання вплинути на результат розгляду питання про позбавлення її батьківських прав.
Виходячи з підстав та предмету позову, правової оцінки обставинам, встановленим по справі, суд надає , керуючись відповідними нормами Конституції України, міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України, Сімейного кодексу України (далі - СК України), Закону України «Про охорону дитинства» , з урахуванням роз'яснень Верховного Суду України, наданих в Постанові Пленуму від 30.03.2007р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» (далі - Постанова Пленуму ВСУ від 30.03.2007р. № 3).
Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я , її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Вичерпаний перелік підстав для позбавлення батьківських прав визначений ст. 164 СК України, п.2 ч.1 ст. 164 вказаного кодексу , на який посилається позивач, визначає, що мати , батько можуть бути позбавлені батьківський прав , якщо вони (він) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав ( тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, на що вказує ВСУ в Постанові Пленуму від 30.03.2007р. № 3 .
Згідно з ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються
вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 8 Конвенції встановлює обов'язок держав-учасниць поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, не допускаючи протизаконного втручання. Статтею 9 визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
За ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Оцінивши докази по справі у їх сукупності , суд доходить висновку, що в даному випадку є наявними всі підстави для застосування стосовно відповідача крайнього заходу впливу, оскільки вона проявляє байдужість до життя, здоров'я, розвитку та долі сина, їм взагалі не піклується, тобто злісно ухиляється від виконання батьківських обов'язків . При таких обставинах, приймаючи до уваги малолітній вік дитини, суд вважає, що залишення дитини з матір'ю може негативно вплинути на життя дитини, створює небезпеку для здоров'я та розвитку малолітнього, у зв'язку з чим, керуючись виключно інтересами малолітнього, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав, що дозволить визначити юридичний статус дитини, влаштувати його на повне державне забезпечення та розпочати роботу по влаштуванню дитини в сім'ю - в природне та найкомфортніше середовище для проживання та виховання дитини.
Вирішуючи позовну вимогу про стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
Згідно з ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
У відповідності до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в тому числі у частці від доходу її матері, батька .
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги про стягнення аліментів такими, що підлягають задоволенню , погоджується з розміром аліментів, які підлягають щомісячному стягненню з відповідача, визначеним позивачем.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує, керуючись ст. 88 ЦПК України. Оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат , їх належить стягнути з відповідача на користь держави у розмірі, визначеному Законом України «Про судовій збір».
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 4,10,11,60,61,88,212-215, 224-226 ЦПК України,суд
Позов Служби у справах дітей департаменту з соціальних питань Керченської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, тертя особа - Дитяча лікарня управляння охорони здоров'я Керченської міської ради , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити в повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку м. Керчі, батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Служби у справах дітей департаменту з соціальних питань Керченської міської ради аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів доходу, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 03 січня 2013 р. до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 229,40 грн. ( двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.).
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рiшення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днiв з дня отримання його копiї. У разi залишення заяви про перегляд заочного рiшення без задоволення, заочне рiшення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляцiйному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи, які брали участь в справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -