"22" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/12248/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку, третя особа: ВАТ «Донецькобленерго»про визнання бездіяльності неправомірною та скасування постанови
за касаційною скаргою ВАТ «Донецькобленерго»на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, -
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом і просила визнати неправомірною бездіяльність ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку при примусовому виконанні рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16 січня 2004 року у справі №2-293 про стягнення з ВАТ «Донецькобленерго»на її користь 1000 грн. та скасувати постанову за №36-20/10 від 1 листопада 2010 року державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного рішення. Крім того, позивач просила в порядку ст.211 ЦПК України постановити окрему ухвалу, яку довести до відома Міністерства юстиції України щодо вжиття заходів для усунення причин і умов, що сприяли порушенню її прав, а саме усунення недбалого ставлення посадових осіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку до виконання службових обовґязків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року позов задоволено. Скасовано постанову ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку від 1 листопада 2010 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 16 січня 2004 року. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16 січня 2004 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року це судове рішення залишено без змін.
ВАТ «Донецькобленерго», посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Зазначає, що виконавчий документ про примусове виконання було видано Ворошиловським районним судом, а тому розгляд скарги на бездіяльність державного виконавця не належить до компетенції Донецького окружного адміністративного суду. З інших підстав судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку не оскаржуються.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Судами встановлено, що у 2006 році державним виконавцем ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м.Донецьку було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Ворошиловського районного суду від 16 січня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Донецькобленерго»в особі Донецьких електричних мереж про стягнення 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Постановою відповідача від 1 листопада 2010 року за №36-20/10 було закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного рішення у звґязку з тим, що ВАТ «Донецькобленерго»знаходиться за адресою: м. Горлівка, вул.Леніна, 11, що відноситься до території Центрально-Міського району м. Горлівки Донецької області.
Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Стаття 383 Цивільного процесуального кодексу України ( в редакції від 18 березня 2004 року) передбачає, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний адміністративний суд, правильно виходив з того, що відповідачем у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк рішення суду не виконано і не вжито вичерпних заходів для його примусового виконання, а постанова про закінчення виконавчого провадження винесена з порушеннями вимог ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки виконавчий документ позивачу був виданий на підставі судового рішення, ухваленого до набрання чинності Цивільно-процесуальним кодексом України в редакції від 18 березня 2004 року.
За обставин, коли оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, -
Касаційну скаргу ВАТ «Донецькобленерго»залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.