Ухвала від 05.03.2013 по справі К/9991/32018/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. м. Київ К/9991/32018/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

та секретаря Цимбалюка М.Ю.,

за участю представника відповідачів Корчинської М.В.,

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги Львівської митниці та Державної митної служби України на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посад та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановила:

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посад та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2011 скасовано. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 28.10.2010 № 2055-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_3», наказ Львівської митниці від 29.10.2010 № 1001-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України». Поновлено ОСОБА_3 на посаді головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці з 29.10.2010.

Львівська митниця та Державна митна служба України подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційних скаргах, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 1994 року ОСОБА_3 перебувала на державній службі в митних органах України. 09.08.1995 позивач прийняла присягу державного службовця, а 21.09.1999 підписала попередження про спеціальні обмеження, встановленні Законами України «Про державну службу»та «Про боротьбу з корупцією»щодо прийняття на державну службу та її проходження. Відповідно до наказу Державної митної служби України від 10.08.2010 № 901, проведено службове розслідування, за результатами якого складено Акт від 21.08.2010 № 13/2010, яким встановлено порушення службової дисципліни з боку посадових осіб Львівської митниці, що були допущені ними під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за ВМД № 209000011/2010/026852, № 209000011/2010/024941, № 209000011/2010/021921, № 209000011/2010/021208, № 209000011/2010/020247, № 209000011/2010/009158.

Наказом Державної митної служби України від 28.10.2010 № 2055-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_3», за несумлінне виконання службових обов'язків, що виявилось у порушенні Присяги державних службовців, відповідно до вимог статті 17, пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу», припинено з 29.10.2010 перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3, головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці. Підставою видання вказаного наказу був акт службового розслідування від 21.08.2010 № 13/2010, та пояснення ОСОБА_3 Вищенаведений наказ було реалізовано наказом Львівської митниці від 29.10.2010 № 1001-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України».

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що причинами та умовами, які сприяли вищевказаним порушенням, стало несумлінне виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, передбачених пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Посадової інструкції головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці, в частині прийняття участі у здійсненні митного контролю товарів, здійснення контролю за додержанням оперативними підрозділами Львівської митниці та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства України з питань митної справи, здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, розгляду запитів підрозділів митного оформлення із визначенням митної вартості товарів, підготовки довідки (рішення) про визначення митної вартості товарів, а також здійснення перевірки правильності митного оформлення ВМД стосовно визначення митної вартості товарів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно статті 17 вищенаведеного Закону під прийняттям Присяги передбачено: вірно служити народові України, суворо дотримуватися Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Отже, виходячи з вищенаведеного, звільнення за порушення Присяги можливо лише в разі невиконання особою обов'язків, передбачених статтею 17 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про державну службу»дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Враховуючи, що в оскаржуваному наказі від 28.10.2010 № 2055-к вказано, що позивач порушила присягу державного службовця, що виявилися в несумлінному виконанні позивачем своїх посадових обов'язків, передбачених пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Посадової інструкції головного інспектора сектору контролю за правильністю визначення митної вартості відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Львівської митниці, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що припинення державної служби за цих обставин не передбачено законодавством, а тому правомірно скасував цей наказ, в частині, що стосується позивача.

Крім того, припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Обов'язковість такого мотивування обумовлена тим, що застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Застосувавши за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, тобто є порушенням службової дисципліни відповідно до визначення статті 21 Дисциплінарного статуту митної служби України, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

При цьому неможливість застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України відповідачем не мотивовано.

Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, позивача звільнено з посади, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»за порушення Присяги державних службовців, передбаченої статтею 17 цього Закону, в якій вказано: суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

При прийнятті оскаржуваного наказу, відповідачами не було взято до уваги, що ОСОБА_3 протягом 16 років проходження служби в митних органах не мала жодних стягнень, а навпаки заохочувалась за сумлінну службу в митних органах, що підтверджується записами в трудовій книжці.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваних наказів Державної митної служби України від 28.10.2010 № 2055-к «Про припинення перебування на державній службі ОСОБА_3»та наказ Львівської митниці від 29.10.2010 № 1001-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України»в частині звільнення ОСОБА_3, та поновлення її на посаді.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційні скарги Львівської митниці та Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посад та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній

Попередній документ
29784490
Наступний документ
29784492
Інформація про рішення:
№ рішення: 29784491
№ справи: К/9991/32018/11-С
Дата рішення: 05.03.2013
Дата публікації: 07.03.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо: