"11" лютого 2013 р. м. Київ К-1592/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
за участю секретаря Зозулі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2009
та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009
у справі № 2а-20154/09/1270
за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську
до Приватного підприємства «Стовплінт - Юрій»
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору: Управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання запису про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності недійсним та припинення юридичної особи, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 позов задоволено частково. Припинено юридичну особу -Приватне підприємство «Стовплінт-Юрій», зареєстровану виконавчим комітетом Луганської міської ради, про що було зроблено запис № 1 382 102 0000 012979 від 13.04.2007. У задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009 постанову суду першої інстанції скасовано. Відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог.
Ленінська МДПІ в м. Луганську подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ, ст.ст. 22, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців», ст. 42 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 87 Цивільного кодексу україни, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Позов Ленінської МДПІ у м. Луганську обґрунтовано наданими засновником та директором підприємства ОСОБА_2 поясненнями про те, що вона підприємство не реєструвала та фінансово-господарську діяльність не здійснювала. За актом від 28.08.2008 підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Податковий орган при обґрунтуванні позову послався на ст.ст. 3, 110, 230, 638 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», зазначаючи про те, що суб'єкт господарювання зобов'язаний подавати фінансову звітність, вести податковий та бухгалтерський облік, сплачувати податки, а власник підприємства особисто чи через призначеного керівника повинен здійснювати управління підприємством.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинний на час подання позову та розгляду справи судами) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII (у редакції Закону України від 12.01.2005 р. № 2322-IV) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Вказано норма кореспондує зі статтею 38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
У свою чергу державні органи згідно із частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.
Виходячи з того, що податковим органом не надано доказів створення юридичної особи саме з наміром ухилитися від сплати податків та наявності у підприємства заборгованості, а також з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо належного звітування юридичною особою перед податковим органом, прийняття останнім податкової звітності без зауважень, суд апеляційної інстанції правильно відмовив податковому органу у задоволенні позову.
Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в місті Луганську залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.08.2009 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло