Справа № 1003/19142/12
2/1003/5129/12
Категорія 44
01 березня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Шовкопляс О. П. ,
при секретарі - Кузьменко Т. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд,-
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що їй на підставі рішення Яблунівської сільської ради 7 сесії 22 скликання від 19 грудня 1996 року передана у власність земельна ділянка розміром 0,551 га для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1. В 1999 році отримала державний акт на право власності на земельну дялнку серії 111 - КВ № 046764. Поруч з її земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка розміром 0,557 га за адресою АДРЕСА_2 яка після смерті ОСОБА_4 перейшла у спадщину його дружині - ОСОБА_2 та йоого сину ОСОБА_3. В 2011 році було проведено обміри земельної ділянки належної їй, необхідної для винготовлення державного акту нового зразка та встановлені межові знаки. Однак відповідачі вказані мажлові знаки знищили, які були встановлені при виготовлені кадастровго плану на належну їй земельну ділянку. Позивачка звернулася до відповідачів з вимогою встановити межі згідно кадасторового плану, але вони відмовилися. Враховуючи вище викладене, позивачка змушена була звернутися до суду за захистом її прав.
Позивачка просила зобов'язати відповідачів відновити межові знаки № 7, 8, та 9, які заначені в кадастровому плані, яка розділяє земельні ділянки по АДРЕСА_1 згідно з даними земельно-кадастрової документації.
У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6, позовні вимоги підтримали, наполягаючи на їх задоволенні, відповідачі позовні вимоги не визнали, просили у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Яблунівської сільської ради 7 сесії 22 скликання від 19 грудня 1996 року передана у власність земельна ділянка розміром 0,551 га для обслуговування будівель і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1. В 1999 році отримала державний акт на право власності на земельну дялнку серії 111 - КВ № 046764. Поруч з її земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка розміром 0,557 га за адресою АДРЕСА_2 яка після смерті ОСОБА_4 перейшла у спадщину його дружині - ОСОБА_2 та йоого сину ОСОБА_3. В 2011 році було проведено обміри земельної ділянки належної їй, необхідної для винготовлення державного акту нового зразка та встановлені межові знаки. Однак відповідачі вказані мажлові знаки знищили, які були встановлені при виготовлені кадастровго плану на належну їй земельну ділянку. Позивачка звернулася до відповідачів з вимогою встановити межі згідно кадасторового плану, але вони відмовилися..
Відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, користуються суміжною земельною ділянкою розміром 0,557 га за адресою АДРЕСА_2 яка після смерті ОСОБА_4 перейшла у спадщину його дружині - ОСОБА_2 та йоого сину ОСОБА_3, яка розташована і мешкають по сусідству із позивачкою.
Позивачка посилається на те, що відповідачі знищили межі земельної ділянки, що перешкоджає їй у здійсненні її законних прав, як власника земельної ділянки, фактично обмежуючи їх, але доказів на підтвердження цього так і не було надано суду.
Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих доказів.
Предмет судового розгляду формується позовною заявою, в якій вказується вимога позивача. Суд в силу принципу диспозитивності (ст. 11 ЦПК України) не може вийти за межі позовних вимог. Суд не може з власної ініціативи виходити за межі позову, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (ст. 2 ЦПК України).
Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України, відповідно до ст. 60 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.
Відповідно до ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Згідно з п. 7 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру», затвердженого постановою КМУ №12 від 12.01.1993 р., до земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно- територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди.
Враховуючи те, що види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, куди позивачка не зверталася, суд не знаходить підстав вважати, що права позивачки є порушеними, не визнаними чи оспорюваними.
Крім того, відновлення меж земельної ділянки здійснюється з врахуванням положень ст.ст. 1, 22, 29, 55 Закону України «Про землеустрій», шляхом замовлення у розробника документації із землеустрою документації по встановленню (відновленню) меж земельної ділянки.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості.
Частина 3 статті 158 ЗК України визначає, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Згідно ч. 5 ст. 158 ЗК України, суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.
Судом встановлено, що спір між сторонами щодо межі земельної ділянки органом місцевого самоврядування розглядався, який ними був вирішений за участі обох сторін і межові знаки на відновленні яких наполягає позивачка були відновлені, що було підтверджено в судовому засіданні представником Яблунівської сілської ради Білоцерківського району УКиївської області Пелих Н.І..
Відповідно до ст. 60 ч. 1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 2-6, 8, 10, 11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 1167 ЦК України, ст.ст. 106, 107 ЗК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовити
З повним рішення суду, особи які брали участь у справі, зможуть ознайомитись 07 березня 2013 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. П. Шовкопляс