Дата документу 25.02.2013 Справа № 1622/15670/2012
Провадження № 2/554/315/2013
Іменем України
25 лютого 2013 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Тімошенко Н.В.,
при секретарі - Білоус А.Ю.
за участю позивачки - ОСОБА_1., представника відповідача -Ковтуна О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавахліб» про стягнення належних коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди, -
В листопаді 2012 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою із зазначених питань.
Посилаючись на те, що вона перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем та працювала у TOB «Полтавахліб» з 05 вересня 2012 року на посаді начальника відділу кадрів. Звільнена 18 жовтня 2012 року в порядку ст. 38 КЗпП України (наказ №445 п від 18.10.2012р.).
В останній день роботи, 18 жовтня 2012 року TOB «Полтавахліб» не здійснило остаточного розрахунку.
Відповідач протягом вересня - жовтня 2012 року залучав до роботи у вихідні дні, а саме: 29.09.12 - 8 годин, 30.09.12 - 4 години, 07.10.12 - 2 години, 13.10.12 - 6 годин, що підтверджується табелями обліку робочого часу відділу кадрів та наказами про роботу у вихідні дні (наказ № 10 від 15.10.2012 р.).
Постійне порушення законних трудових прав з боку відповідача, щоденне, незважаючи на вихідні дні та понадробочий час, призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації життя сім'ї. Протягом роботи на підприємстві керівник відповідача систематично принижував висловлюваннями в непристойній формі у присутності керівників інших служб та інших працівників.
В ході розгляду справи, позивачка позовні вимоги доповнила та просила:
- стягнути з TOB «Полтавахліб» розрахункові кошти на момент звільнення, середній заробіток за затримку виплати розрахункових коштів за період з 19.10.2012 року по день фактичного розрахунку у сумі 17 403,75 грн., оплату у подвійному розмірі за роботу у вихідні дні за вересень-жовтень 2012 року у сумі 365 грн., 63 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн..
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, прохала задовольнити.
Представник відповідача пояснив, що в день звільнення позивачка підготувала проект наказу про звільнення, внесла запис у трудову книжку та залишила робоче місце.
Наказ про її звільнення 18 жовтня 2012 року не був підписаний керівником підприємства, а саме директором ТОВ «Полтавахліб». Записи у трудовій книжці ОСОБА_1 не відповідають формулюванню звільнення, зазначені у наказі. До ОСОБА_1 неодноразово направлялись запрошення до підприємства з метою проведення остаточного розрахунку, які позивачка ігнорувала та поважні причини неявки не повідомляла. Сума, яка підлягає виплаті позивачці становить 2 479,82 грн.
З вимогою про розрахунок позивачка не зверталась.
З цих підстав, прохали відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, зі слідуючих підстав.
Відповідно до ст.. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник, або його уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений строк виплатити не оспорювань ним суму.
Згідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Із сумою остаточного розрахунку при звільненні 2 479,82 грн., позивачка погодилась. Поважних причин з яких вона не отримала вказані кошти, суду не навела. До ТОВ «Полтавахліб» вимогою про розрахунок, позивачка не зверталась.
Доводи представника відповідача про самозвільнення з роботи ОСОБА_1, а саме те, що вона особисто виготовила наказ про своє звільнення, внесла відомості в трудову книжку, позивачка в судовому засіданні не заперечувала.
З огляду наведеного, вбачається що вини власника товариства у не проведенні розрахунку при звільненні, не має, оскільки добровільно за розрахунком не звертається, а запрошення від відповідача не отримує.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, передбачено у статті 237-1 КЗпП України.
Враховуючи те, що відповідачем не були порушені законні права позивачки, тому підставі для відшкодування моральної шкоди, відсутні.
На підставі викладеного та керуючи ст.ст. 116,117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 2012-215, 218 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавахліб» про стягнення належних коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
СуддяН. В. Тімошенко