ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-69/14311-2012 19.02.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 23 593,00 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Крашеніннікова М.І. (дов. № б/н від 01.01.2012 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19 лютого 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 23 593,00 грн., відшкодування шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.09.2008 року у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР, який застрахований у позивача. Останній виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Daewoo Lanos" державний номер АА 1394 ЕХ за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська пожежно-страхова компанія", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/14311-2012, слухання справи призначено на 13.11.2012 року.
30.10.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на вимогу ухвали господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року справу № 5011-69/14311-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/14311-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 11.12.2012 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 5011-69/14311-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/14311-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року.
У судовому засіданні 11.12.2012 року представник відповідача подав клопотання про застосування строків позовної давності та усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.
Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2012 року заперечив проти поданого клопотання про застосування строків позовної давності та надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.
24.12.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 11.12.2013 року.
У судовому засіданні 25.12.2012 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.
Представник позивача у судовому засіданні 25.12.2012 року надав усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судовому засіданні 25.12.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15.01.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року справу № 5011-69/14311-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/14311-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/14311-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/14311-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року.
Через відділ діловодства господарського суду міста Києва 19.02.2013 року від відповідача надійшли письмові пояснення.
У судовому засіданні 19.02.2013 року представник позивача надав усні пояснення по справі, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 19.02.2013 року повторно не з'явився.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
17 грудня 2007 року між Акціонерним товариством "Просто - Страхування" правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (страховик) та В'ялим Сергієм Петровичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АТК 139558, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2008 року у м. Києві на перехресті вул. Фрунзе - вул. Заводської сталася ДТП за участю автомобіля марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР та автомобіля марки "Daewoo Lanos", державний номер АА 1394 ЕХ, який належить на праві приватної власності Національному агентству екологічних інвестицій України та яким керував Онищенко Валентин Миколайович.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Онищенком Валентином Миколайовичем пункту 14.6 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2008 року.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля автомобіля марки "Daewoo LANOS", державний номер АА 1394 ЕХ була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5130532 від 21.05.2008 року.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР отримав механічні пошкодження.
Відповідно до Звіту № 2466/19790 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР, в результаті його пошкодження при ДТП складає 22 500,32 грн.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № АТК 139558 від 17.12.2007 року, позивачем було здійснено оплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 24 103,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 24396 від 30.10.2008 року та № 24397 від 30.10.2008 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 16.09.2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 04-4279 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 24 103,00 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Зважаючи на вищенаведене та приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5130532 від 21.05.2008 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 23 593,00 грн.
Відповідач у своїх письмових пояснень проти заявлених позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими у зв'язку з пропущенням позивачем строку позовної давності.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Daewoo Lanos", державний номер АА 1394 ЕХ, яким керував Онищенко Валентин Миколайович, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
У відповідності до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія який керував автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер АА 1394 ЕХ, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Подільського районного суду міста Києва від 05.11.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер АА 1394 ЕХ була застрахована відповідачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5130532 від 21.05.2008 від року (тип договору - 1). Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн., строк дії полісу з 21.05.2008 року до 21.05.2009 року.
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/5130532) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, - визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Chevrolet Captiva", державний номер АА 4492 ЕР відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5130532 від 21.05.2008 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № АТК 139558 від 17.12.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В процесі розгляду даної справи, відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності з поважних причин на стягнення з відповідача страхового відшкодування 23 593,00 грн., з огляду на те, що факт перебування Онищенка В.М. у трудових відносинах з Національним агентством екологічних інвестицій України, яке є власником автомобіля марки автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер АА 1394 ЕХ, було встановлено рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17.09.2012 року.
Позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з даним позовом негайно після встановлення відповідальної особи, тобто належного відповідача у справі.
Судом досліджено заяву відповідача про застосування до спірних відносин сторін строку позовної давності та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності, докази того коли позивач довідався або міг довідатися про своє порушене право, і дійшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлює загальні критерії визначення початку перебігу строку позовної давності, який обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
У відповідності до частини 6 статті 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Як встановлено судом, позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 24 103,00 грн. 30.10.2008 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 24396 та № 24397.
Позовну заяву за вих. № 04-6825 від 25.09.2012 року, зареєстровано канцелярією суду за вх. № 19132 від 04.10.2012 року (направлено на адресу господарського суду міста Києва 02.10.2012 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом з поштовим штампом), тобто поза межами строку позовної давності.
Нормою частини 5 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено можливість визнання судом поважними певних причин пропуску позовної давності, однак не містить переліку таких причин. Виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку позовної давності.
Доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності відповідають фактичним обставинам справи. Однак, право позивача порушено, а строк позовної давності на стягнення з відповідача заборгованості в сумі 23 593,00 грн. пропущений з поважних причин. Маючи на це право, встановлене статтею 267 Цивільного кодексу України, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк позовної давності на стягнення з відповідача спірної суми заборгованості.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5130532 від 21.05.2008 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовних вимог, а саме, про стягнення з відповідача на користь позивача вартість матеріального збитку, встановленого висновком автотоварознавчої експертизи за мінусом франшизи, визначеної вищезазначеним полісом, що у сумі становить 21 990,32 грн.
Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Поновити Приватному акціонерному товариству "Просто-страхування" строк позовної давності на стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" страхового відшкодування у розмірі 23 593,00 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, код ЄДРПОУ 24745673) 21 990 (двадцять одну тисячу дев'ятсот дев'яносто) грн. 32 коп. заборгованості, 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. 17 коп. судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 25.02.2013 року
Суддя С.В. Стасюк