08 лютого 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Мазур Л.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на квартиру,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2012 року, з виправленою опискою ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2012 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на квартиру задоволено, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовлено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя.
Поділено майно, набуте під час шлюбу, а саме: ОСОБА_2 виділено квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2 на загальну суму 438620 грн, а ОСОБА_3 виділено квартиру АДРЕСА_2 загальною вартістю 479400 грн.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Залишено у власності ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2.
Скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 вересня 2012 року, з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27 вересня 2012 року про виправлення описки, скасовано і ухвалено нове рішення.
Первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на квартиру задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2 спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину автомобіля НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_2.
В іншій частині первісного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 4828 грн 50 коп. судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що помилково скасовано апеляційним судом.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спори з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм процесуального права.
Суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції по їх оцінці.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338 - 341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Л.М. Мазур