Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 лютого 2013 р. Справа №805/1007/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12:40
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (м. Макіївка)
до
Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції (м. Макіївка)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку позивача
Державне підприємство «Макіїввугілля» (м. Макіївка)
про
визнання неправомірними дії щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації та зобов'язання виключити з акту опису від 18.03.2011 року майно, яке знаходиться у податковій заставі, -
за участю представників сторін:
від позивача: Сенников А.А. за дов. №4634/10/10-213 від 10.05.2012 року,
від позивача: Колосова Ж.Ю. за дов. №9717/10/19-113-2 від 17.06.2012 року,
від відповідача: Приймак О.Ю. за дов. №3 від 03.01.2013 року,
від третьої особи: Часовникова Г.В. за дов. №08-81/06д від 02.01.2013 року,
Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Макіїввугілля» про визнання неправомірними дії щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації та зобов'язання виключити з акту опису від 18.03.2011 року майно, яке знаходиться у податковій заставі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи заперечував проти адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
28 січня 2013 року Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Макіїввугілля» про:
- визнання неправомірними дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації;
- зобов'язання Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції виключити з акту опису від 18.03.2011 року майно, яке знаходиться у податковій заставі, а саме: будівля котельної теплиці (інв. №16502).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДП «Макіїввугілля» надано до Макіївської ОДПІ перелік надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу, вказане у переліку майно, у тому числі будівля котельної теплиці (інв. №16502), було включено податковим органом до акту опису майна №2 від 18.03.2011 року.
Позивач вважає, що своїми діями державний виконавець порушує норми Закону України від 21.04. 1999 р. N 606-ХІУ "Про виконавче провадження (далі - Закон № 606).
Посилався на положення ст.14 Закону України від 18.11.2003 р. №1255-ІУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" із змінами і доповненнями (далі - ЗУ №1255) в якій зазначено, що пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, а оскільки обтяження було зареєстроване позивачем у реєстрі обтяжень рухомого майна ще 04.10.2002 року.
Вказував, що задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом (ст.12 ЗУ № 1255).
Відповідно до ст. 30 Закону України № 1255 обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. При цьому обтяжувач зобов'язаний у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, повідомити боржника та інших обтяжувачів відповідного рухомого майна про свій намір реалізувати таке право із зазначенням обраного ним способу, місця та часу проведення процедури продажу. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах.
Продаж предмета обтяження є підставою для припинення всіх існуючих забезпечувальних та публічних обтяжень щодо відповідного рухомого майна, а також інших договірних обтяжень з нижчим пріоритетом.
Державний виконавець ВДВС Центрально-міського району Макіївського МУЮ не повідомив Макіївську ОДПІ про проведення опису майна ДП "Макіїввугілля", що знаходиться в податковій заставі, чим позбавив податковий орган права на своєчасне оскарження дій державного виконавця.
Таким чином, в даному випадку порушені права Макіївської ОДПІ, як заставодержателя стосовно отримання інформації про правовий статус майна, описаного в податкову заставу.
Крім того, п. 95.23 ст.95 Податкового кодексу України передбачено право платника податків самостійно здійснювати відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, за умови наявності відповідної згоди органу державної податкової служби та спрямування коштів, отриманих від такого продажу, в рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
Згода на реалізацію переліченого вище майна Макіївською ОДПІ не надавалась ані ДП "Макіїввугілля", ані Центрально-Міському відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції. Таким чином, порушені також права ДП "Макіїввугілля" щодо самостійної реалізації вищевказаного майна з метою погашення податкового боргу. Просили визнати неправомірними дії відповідача щодо передачі майна ДП "Макіїввугілля": будівля котельної теплиці (інв. №16502), яке знаходиться у податковій заставі, до реалізації та зобов'язати відповідача виключити з акту опису та арешту майна зазначене майно.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення в яких зазначив, що з 2003 року на виконанні у Центрально-міському відділі державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення боргу з ДП "Макіїввугілля" на користь фізичних осіб (трудові правовідносини - регресні вимоги, заробітна плата, одноразова допомога), стягнення до бюджету - Управління ПФУ, Фонди соціального страхування так і на користь Макіївської ОДПІ.
В ході примусового виконання 27.01.2004 року державним винесено постанову про накладання арешту на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, яке було включено до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна 05.08.2005 року, а тому має пріоритет у порядку черговості.
Зазначив, що 19.12.2005 року виконавче провадження було зупинено оскільки ДП «Макіїввугілля» увійшло до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», який із внесеними змінами та доповненнями діє до 01.01.2013 року. Але, 28.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», відповідно до якого виконавчі документи про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат що належать працівнику у зв'язку з трудовими правовідносинами не підлягають зупиненню, на підставі чого виконавче провадження було поновлено.
Після поновлення виконавчого провадження державним виконавцем було направлено запит з проханням надати перелік майна, яке не задіяно у виробничому процесі з метою подальшої примусової реалізації зазначеного майна. На підставі відповіді отриманої 10.11.2011 року, держаним виконавцем було складено акти опису та арешту майна боржника, згідно наданого переліку, у тому числі будівлі котельної теплиці (інв. №16502).
Зазначав, що посилання позивача на зареєстровану заставу №30730919 від 22.03.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі акту опису майна ДП «Макіїввугілля» від 18.03.2013 року, як на доказ пріоритетності розпорядження майном перед відповідачем не має законних підстав, оскільки ще 05.08.2005 року під №2259351 в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна було зареєстроване обтяження, об'єктом якого є все майно боржника на підставі постанови державного виконавця про арешт майна боржника та заборони на його відчуження серії АА №300229 від 27.01.2004 року.
Крім того зауважив, що посилання позивача на реєстрацію податкової застави на майно ДП «Макіїввугілля» в реєстрі обтяжень рухомого майна від 04.10.2002 року, як на доказ пріоритетності розпорядження майном перед відповідачем не має законних підстав, оскільки спор стосується саме нерухомого майна - будівлі котельної теплиці (інв. №16502), а законодавством встановлений чіткий порядок реєстрації обтяжень нерухомого майна тільки у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.
Представник третьої особи заперечував проти задоволення позовних вимог, у судовому засіданні, вказувала що реалізація будівлі котельної теплиці (інв. №16502) повинна бути направлена на покриття заборгованості за виконавчими провадженнями що знаходяться у провадженні у відповідача
31.01.2013 року у судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, в результаті розгляду якого ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року було задоволено клопотання позивача та заборонено відповідачу та Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» здійснювати будь-які дії щодо реалізації нерухомого майна будівлі котельної теплиці до винесення судом відповідного рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
З 2003 року на виконанні у Центрально-міському відділі державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення боргу з ДП "Макіїввугілля" на користь фізичних осіб (трудові правовідносини - регресні вимоги, заробітна плата, одноразова допомога), стягнення до бюджету - Управління ПФУ, Фонди соціального страхування так і на користь Макіївської ОДПІ.
27.01.2004 року Центрально-міським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АА №300229.
В Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 05 серпня 2005 року за № 2259351 зареєстровано обтяження, об'єктом якого є все майно боржника згідно з постановою державної виконавчої служби про арешт майна боржника та заборону на його відчуження АА № 300229 від 27.01.2004 року.
19.12.2005 року Центрально-міським відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у відношенні ДП "Макіїввугілля" на підставі п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ДП "Макіїввугілля" увійшло до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
За змінами до вказаного Закону, дія реєстру паливно-енергетичного комплексу продовжено до 01.01.2013 року.
Таким чином, виконавчі провадження, за якими стягувачем є Макіївська ОДПІ залишаються зупиненими до 01.01.2013 року.
Проте, 28.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" щодо порядку погашення заборгованості, згідно якого виконавчі документи про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими правовідносинами не підлягають зупиненню у порядку п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі чого державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження по даній категорії стягнень.
Після поновлення виконавчого провадження за трудовим правовідносинам, як вже було встановлено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду №2а/0570/8639/2012 від 04.08.2012 року, 23.03.2011 року на адресу ДП "Макіїввугілля" спрямовано запит з проханням надати перелік майна, яке не задіяне у виробничому процесі та не забезпечує господарську діяльність підприємства, з метою його подальшої примусової реалізації, оскільки грошових коштів від фінансування з боку держави недостатньо для повного погашення заборгованості за трудовим правовідносинам.
10.11.2011 року, як вже було встановлено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду №2а/0570/8639/2012 від 04.08.2012 року, від ДП "Макіїввугілля" на адресу відповідача надано перелік надлишкового майна, на яке можливо звернути стягнення. 30.11.2011 року складено акти опису та арешту майна боржника, згідно наданого переліку, в тому числі будівля котельної теплиці (інв. №16502).
Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу за № 30730919 від 22.03.2011 року згідно з актом опису майна від 18.03.2011 року № 2 (а.с. 145).
При цьому, опис майна боржника проведено 18.03.2011 року, після отримання від підприємства-боржника переліку надлишкового майна, яке не задіяне або не використовується у виробничій діяльності і може бути відчужене у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Макіїввугілля", затвердженого наказом Міністерства вугільної промисловості України від 19.11.2010 р. № 464 (акт від 18.03.2011 р. № 2). Вказаний перелік надавався підприємством податковому органу з метою подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу.
Позивач -Макіївська об'єднана державна податкова інспекція є органом державної податкової служби України, якому у відповідності до п. 11 ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" надане право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України (надалі -ПКУ) передбачено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Враховуючи це, а також приписи п.8 ч. 1 ст.3, ч. 3 ст.6, ст.. 104 КАС України, Макіївська ОДПІ має необхідний обсяг адміністративної процесуальної дієздатності та є належним позивачем у справі.
Відповідач - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, в своїй діяльності керується Конституцією, Законом України "Про державну виконавчу службу", Законом України "Про виконавче провадження та іншими нормативно-правовими актами, здійснює покладені на нього державою обов'язки.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно ст.11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Крім того, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством.
Третя особа -Державне відкрите акціонерне товариство "Макіїввугілля" є суб'єктом підприємницької діяльності -платником податків, код ЄДРПОУ 32442295, зареєстрований 29 квітня 2003р. виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області. Третя особа з 15 травня 2003р. знаходиться на обліку як платник податків у Макіївській ОДПІ, що підтверджується довідкою 4-ОПП від 22.09.2006р.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на частину 1 статті 14 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" щодо визначення пріоритету зареєстрованих обтяжень згідно черговості їх реєстрації, оскільки за преамбулою до останнього цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Таким чином, вказаним Законом може встановлюватись пріоритет лише щодо обтяжень, які зареєстровані відповідно саме до цього Закону, а не до всіх інших видів обтяжень.
Оскільки вказаний Закон не регулює відносини, пов'язані з нерухомим майном, то застосування його положень, якими встановлюється певний пріоритет, до обтяжень, зареєстрованих у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, а відповідно і до спірних правовідносин є безпідставним.
При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на указ Президента України від 04.03.1998 року № 167/98, спільні накази Міністрества юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 07.02.2003 року № 9/5/59 та від 18.08.2005 року № 92/5/347, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки зі змісту запису № 34266108 від 4 жовтня 2002 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що об'єктом застави є саме рухоме, а не нерухоме майно ДП "Макіїввугілля".
До того ж навіть реєстрація податкових застав нерухомого майна до створення Державного реєстру податкових застав у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, як це передбачено зазначеними наказами Мінюсту та ДПА України, не може визначати пріоритет податкової застави над іншими видами обтяжень, зокрема зареєстрованими у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки за статтею 90 ПК України такий пріоритет встановлюється відповідно до закону, а вказаний закон на теперішній час не прийнятий.
Позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що вказана податкова застава розповсюджувалась на нерухоме майно ДП "Макіїввугілля" і зокрема на майно, яке позивач просить виключити з акту опису.
З 24 березня 2005 року відсутні правові підстави для розповсюдження податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 ПКУ передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу №30730919 від 22 березня 2011 року згідно акту опису майна від 18 березня 2011 року №2.
Відповідно до п.1 спільного наказу Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 7 лютого 2003 року N 9/5/59, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2003 р. за N 107/7428 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року N 92/5/347) установлено, що реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, установленому Законом України від 18.11.2003 N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 29.07.2004 за N 942/9541.
П.п.14.1.155 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. 87.3.1. п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків.
Як було встановлено у судовому засіданні, 27.01.2004 державним виконавцем Центрально-міського відділу виконавчої служби макіївського міського управління юстиції на підставі рішень судів протягом 1993-2003 років про стягнення заборгованості по заробітній платі, регресу, одноразової допомоги, компенсації на користь стягувачів постановою про арешт майна боржника накладено арешт на все майно ДП "Макіїввугілля" та оголошено заборону на його відчуження, про що внесено запис до єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2259351 від 05.08.2005 року.
Пунктом 90.1 Податкового кодексу України встановлено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" податкова застава належить до публічних обтяжень.
Згідно зі ст. 11 цього Закону публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленим цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого виникає публічне обтяження і набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Частиною 3 статті 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 цього Закону пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження;
Частиною 3 статті 24 того самого Закону обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" при публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган. Права і обов'язки суб'єктів публічного обтяження встановлюються законом.
Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.
Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження.
Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.
Частиною 2 статті 40 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що якщо щодо предмета публічного обтяження зареєстроване інше обтяження з вищим пріоритетом, при зверненні стягнення на предмет публічного обтяження обтяжувач або особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, зобов'язані надіслати обтяжувачу з вищим пріоритетом письмове повідомлення про звернення стягнення за публічним обтяженням у порядку, встановленому статтею 27 цього Закону. У цьому разі обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на відповідне рухоме майно згідно з положеннями розділу IV цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно акту опису майна від 18.03.2011 року, податкова застава на активи, було зареєстровано 22 березня 2011, що підтверджується розширеним витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 145).
Втім, у Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна 05 серпня 2005 за № 2259351 зареєстроване обтяження, об'єктом якого є все майно відповідача згідно з постановою державної виконавчої служби Центально - Міського районного відділу м. Макіївки про арешт майна боржника та заборони на його відчуження АА № 300229 від 27.01.2004р.
Суд зазначає, що у порушення вимог пп. 87.3.1. п.87.3 ст.87 Податкового кодексу України позивачем було здійснено опис майна для погашення податкового боргу платника податків, яке вже знаходилось у обтяженні.
Отже, суд дійшов висновку, що податкова застава на підставі актів опису активів згідно акту опису активів від 18 березня 2011 року №2, не має пріоритету у порядку черговості її реєстрації відносно обтяження, зареєстрованого за обтягувачем - Центрально-Міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції за № 2259351 від 05.08.2005 року.
Крім того, згідно підпункту 87.3.1 Податкового Кодексу України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно останнього, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.
Пунктом 5.3.9 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5 встановлено, що Відомості про заставу рухомого майна державний виконавець може отримати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна".
Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна можна отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції - його адміністратором згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.06.99 N 31/5 "Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна", зареєстрованим в Мін'юсті України 10.06.99 за N 364/3657
Суд не приймає посилання позивача на те, що Державний виконавець ВДВС Центрально-міського району Макіївського МУЮ не повідомив Макіївську ОДПІ про проведення опису майна ДП "Макіїввугілля", що знаходиться в податковій заставі, чим позбавив податковий орган права на своєчасне оскарження дій державного виконавця, оскільки державний виконавець при здійснені виконавчих дій пов'язаних з реалізацією нерухомого майна боржника робить запит лише щодо надання витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського управління юстиції щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації, суд зазначає наступне.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення прав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.
Частиною 4 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили.
Оскільки 31.01.2013 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2013 року було задоволено клопотання позивача та заборонено відповідачу та Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» здійснювати будь-які дії щодо реалізації нерухомого майна будівлі котельної теплиці до винесення судом відповідного рішення, суд зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою законної сили
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Макіїввугілля» про визнання неправомірними дії щодо передачі майна, яке знаходиться у податковій заставі до реалізації та зобов'язання виключити з акту опису від 18.03.2011 року майно, яке знаходиться у податковій заставі - відмовити в повному обсязі.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 21 лютого 2013 року.
Повний текст постанови складений 26 лютого 2013 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.