"08" травня 2012 р. справа № 2а-4427/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2011 року у справі № 2-а-4427/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_4. про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії інспектора ДПС БДПС ВДАІ щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 260 грн. постановою у справі про адміністративне правопорушення від 03.12.2009 року. Зважаючи на те, що вказана постанова була скасована Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 11.03.2010 року, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000 грн.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2011 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що скасування постанови інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_4. у справі про адміністративне правопорушення є достатнім захистом права позивача та встановлення факту неправомірності дій відповідача. У задоволенні вимог щодо відшкодування моральної шкоди судом також відмовлено з огляду на їх необґрунтованість.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням адміністративного суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржене ним судове рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування незаконності рішення суду першої інстанції зазначено про те, що оскільки факт протиправності дій відповідача встановлений відповідною постановою суду від 11.03.2010 року суду у справі про адміністративне правопорушення, адміністративний суд зобов'язаний задовольнити вимоги та відшкодувати моральну шкоду.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Справа адміністративної юрисдикції, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 3 цього ж Кодексу -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Зважаючи на відсутність у діючому законодавстві поняття публічно-правового спору, його наявність визначається виходячи з критеріїв суб'єктного складу правовідносин, становища суб'єктів у правовідносинах, методу регулювання правовідносин та характеру домінуючого інтересу у правовідносинах. Так, обов'язковими ознаками наявності публічно-правового спору між учасниками певних правовідносин є підпорядкування одного учасника іншому та імперативний метод регулювання цих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 був притягнутий інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_4. до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 260 грн. постановою АЕ № 087161 від 03 грудня 2009 року. Проте, вказана постанова була скасована постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2010 року. ОСОБА_3 звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства України з позовом про визнання неправомірними дій інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_4. щодо винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та стягнення грошової компенсації за завдану йому моральну шкоду.
Систематизованим законодавчим актом, що регулює правовідносини, пов'язані із запобіганням та боротьбою з адміністративними правопорушеннями, порядок притягнення до адміністративної відповідальності, порядок оскарження рішень компетентних органів про накладення адміністративних стягнень є Кодекс України про адміністративні правопорушення, главою 24 якого визначений порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення. У випадку незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу, відшкодування шкоди, завданої громадянинові, відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»та Положенням про застосування цього Закону. При незгоді з розміром визначеної шкоди, як зазначено у статті 12 Закону, особа може оскаржити постанову відповідно до положень цивільного процесуального законодавства до суду ( ч. 4 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України), а ухвалу суду -до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.
Таким чином, зазначені вище законодавчі акти дозволяють особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, реалізувати своє право на оскарження рішення по справі про адміністративне правопорушення відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення і, при наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду»та з дотриманням порядку, визначеному цим же Законом -отримати відшкодування. Шкода, заподіяна громадянину незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт чи штрафу, відшкодовується державою згідно Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".
Згідно пункту 3 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і вимога про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, оскільки такі позови віднесені до компетенції місцевих загальних судів відповідно до частини 4 статті 110 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку, адміністративного судочинства.
Таким чином, суд першої інстанції відкрив провадження в адміністративній справі, розглянув адміністративний позов ОСОБА_1 по суті та прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, не звернувши увагу на те, що останній звернувся до суду за відшкодуванням шкоди, завданої йому внаслідок незаконного притягнення до адміністративної відповідальності, яке має здійснюватись в порядку, визначеному Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" та Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і провадження у справі закривається з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржена ним постанову суду першої інстанції -скасуванню, а провадження в адміністративній справі -закриттю із зазначених вище підстав.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 195-196, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2011 року - скасувати.
Провадження в адміністративній справі № 2-а-4427/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська ОСОБА_4. про визнання дій неправомірними, відшкодування моральної шкоди -закрити.
Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Т.І. Ясенова