Справа № 0308/20352/12
Провадження № 2/161/287/13
19 лютого 2013 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.
при секретарі Коритнюк А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Свій позов мотивують тим, що 02 червня 2011 року вони продали ОСОБА_2 належну їм квартиру АДРЕСА_1. Однак, відповідач не провів з ними повного розрахунку, а саме не сплатив суму в розмірі 11000 доларів США, що на час подання позову еквівалентно 87890 гривень. Для підтвердження факту повернення коштів, ОСОБА_2 01 червня 2011 року власноручно написав розписку, згідно якої зобов'язувався віддати ОСОБА_1 кошти в розмірі 11000 доларів США до 01 червня 2012 року.
Зі спливом зазначеного в розписці терміну, ОСОБА_2 кошти не повернув і ухиляється від виконання зобов'язання.
Просять стягнути з відповідача в їх користь по 43945 гривень боргу, а також понесені судові витрати.
04 лютого 2012 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме просила стягнути з ОСОБА_2 в її користь 87890 гривень боргу та судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 19 лютого 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу залишено без розгляду.
В судове засідання позивач не з'явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, не заперечувала щодо постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
За погодженням з позивачем суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання з приводу повернення коштів в сумі 11000 доларів США, які 01 червня 2011 року було оформлено у формі розписки.
Як вбачається з дослідженої судом розписки, ОСОБА_2 зобов'язувався віддати борг в сумі 11000 доларів США до 01 червня 2012 року.
Відповідно до ст. 1053 ЦК України, за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України станом на 19 лютого 2013 року: 100 доларів США складають 799 гривень 33 копійки, відповідно 11 000 доларів США становить 87926 гривень 30 копійок, а тому саме ця сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.
Проаналізувавши зібрані та дослідженні по справі докази, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь ОСОБА_1 87926 гривень 30 копійок боргу.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 213, 214, 215, 218, 226 ЦПК України, ст.ст..526, 527, 533, 1046, 1047 ЦК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 87926 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять шість) гривень 30 копійок боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 90 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.