Справа № 101/402/13- ц
26 лютого 2013 року Алуштинський міський суд АР Крим у складі:
головуючого Хотянової В.В.,
при секретарі Дороніної Т.А.,
розглянувши|розгледівши| у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі суду в м. Алушті позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна сумісно нажитого у шлюбі,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна сумісно нажитого у шлюбі.
Разом з поданням позовної заяви позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просила суд заборонити Державній інспекції будівельного архітектурного контролю, Алуштинській міській раді, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Реєстраційній службі Алуштинського міського управління юстиції оформляти технічні та правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"№ 9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Представник позивача не надав суду ніяких доказів, які б свідчили про те, що був побудовиний житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею до 100 кв.м. та є об'єктом закінченого будівництва, однак у встановленому порядку не введений в експлуатацію та на нього не зареєстровано право власності.
Таким чином, суд не знаходить заяву про забезпечення позову обґрунтованою, та не може зробити висновок про те, що невжиття заходів забезпечення позову, яки просить застосувати представник позивача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборонити Державній інспекції будівельного архітектурного контролю, Алуштинській міській раді, КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», Реєстраційній службі Алуштинського міського управління юстиції оформляти технічні та правовстановлюючі документи на житловий будинок по АДРЕСА_1 -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Алуштинського
міського суду В.В. Хотянова