Справа: № 22-а-1577/08 Головуючий у І інстанції: Євсіков О.О.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
«07» жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів Малиніна В.В. та Романчук О.М.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва на постанову господарського суду м.Києва від 12 січня 2007 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліола» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ломмет» про визнання договору недійсним та стягнення 2209353,35грн.,
за участю прокуратури Голосіївського району м.Києва,-
Постановою господарського суду м.Києва від 12 січня 2007 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліола» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ломмет» про визнання договору недійсним та стягнення 2209353,35грн., - відмовлено (т.1 а.с.203-210).
В апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову місцевого суду та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва (т.2 а.с.1-5).
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представників відповідачів, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами було укладено договір №Л-25/05/04 від 25.05.2004р. (далі - «Договір»), відповідно до умов якого продавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ломмет» зобов'язалось поставити та передати у власність покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліола, а покупець - прийняти та оплатити вартість, зокрема, феросплаву багатокомпонентного марки ФМК 5-20, призначеного для використання в металургійних процесах виплавки чавуну, сталей і сплавів різноманітних структурних класів і призначень.
На підставі наданих позивачем документів умови поставки товару та яким транспортом здійснювалась поставка цього товару на користь ТОВ «Ліола» позивачем не встановлено.
Пунктом 3.2 спірного Договору передбачено, що передача товару здійснюється в пункті поставки. Пункт поставки конкретної партії товару визначається продавцем та узгоджується з покупцем.
Як свідчать матеріали справи, феросплав багатокомпонентний марки ФМК 2-50 в кількості 80 тон 490 кг отримано директором ТОВ «Ліола» на підставі довіреності від 12.11.2004р. серії ЯЗЖ №249911 на складі ТОВ «Ломмет» за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська,15. З території вказаного складу феросплав багатокомпонентний марки ФМК 2-50 ТОВ «Ліола» не вивозився, а наступного дня ТОВ «Ліола» передало вказаний феросплав ФМК 2-50 в кількості 80 тон 490 кг ТОВ «Промекспоінвест» на виконання договору № 2/11 від 02.11.2004р.
Судовими рішеннями у справі за позовом ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ «Ломмет» та ТОВ «Компанія «Юс Когенс» про визнання недійсним договору №27/05-04 від 27.05.2004р., згідно з яким ТОВ «Компанія «Юс Когенс» (Продавець) зобов'язався поставити і передати у власність ТОВ «Ломмет» (Покупець), а ТОВ «Ломмет» - прийняти і сплатити вартість «Флюса известнякового глиноземисто-кремнеземистого агломерированного (сплавленого) (ФИГКС)», а також феросплаву багатокомпонентного марок ФМК 5-20 або ФМК 20-40, призначеного для використання в металургійних процесах виплавки чавуну, сталі і сплавів, різноманітних структурних класів і призначень, -в задоволенні позову відмовлено.
Судовими рішеннями встановлено, що 27.05.2004р. ТОВ «Ломмет» (покупець) та ТОВ «Юс Когенс» (продавець) уклали договір №27/05-04, згідно з яким останнє зобов'язалось поставити і передати у власність покупця товар - феросплав багатокомпонентний марки ФМК 5-20, призначений для використання в металургійних процесах виплавки чавуну, сталі і сплавів, різноманітних структурних класів і призначень.
На виконання договору від № 27/05-04 ТОВ «Юс Когенс» були виписані податкові накладні від 12.11.2004 № 0000062 на суму 553.262,95 грн. (в тому числі ПДВ - 92.210,49 грн.), № 0000061 на суму 551.069,64 грн. (в тому числі ПДВ - 91 844, 94 грн.), № 0000060 на суму 552.714,62 грн. (в тому числі ПДВ - 92.119,10 грн.), № 0000059 на суму 549.698,82 грн. (в тому числі ПДВ - 91.616,47 грн.).
Товар було отримано ТОВ «Ломмет» за видатковими накладними №Юс - 000059, №Юс - 0000060, №Юс - 0000061, №Юс - 0000062 від 12.11.2004р. на підставі довіреності №203214.
Передача товару відбулась на території складського приміщення за адресою: м.Київ, вул.Бориспільська,15.
ТОВ «Юс Когенс» визначено свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість у встановленому законом порядку (пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" - сплаті до бюджету підлягають суми, що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду). Так, у звітному періоді підприємство мало позитивне значення суми податку та заявило сплатити до бюджету 483 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.3 Договору передбачено, що право власності переходить від продавця до покупця в пункті передачі товару з моменту підписання сторонами видаткової накладної та надання продавцем податкової накладної.
На виконання зазначеного пункту Договору сторони підписали видаткові накладні від 12.11.2004р. №№Лм-0000020, Лм-0000021, Лм-0000022, Лм-0000023, відповідно до яких ТОВ «Ліола» отримало феросплав багатокомпонентний марки ФМК 5-20 у кількості 80 тон 49 кг загальною вартістю 2.209.353,91грн., у тому числі податок на додану вартість - 368.225,65грн.
ТОВ «Ломмет» видано ТОВ «Ліола» податкові накладні від 12.11.2004р. №№0000029, 0000030, 0000031, 0000032.
Оплату товару здійснено шляхом передачі ТОВ «Ломмет» векселів від 02.12.2004р. №№3217233547, 3217233548, 3217233549, 3217233550 на - загальну суму 1.848.802,14 грн. згідно з актом прийому-передачі векселів від 02.12.2004р., та частково грошовими коштами за платіжним дорученням № 50 від 13.12.2004р.
За змістом ст. 207 ГК України недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.
Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови № 3 від 28.04.1978 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», роз'яснив, що до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від. оподаткування.
Згідно з п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - «Закон»), контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону. Стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1-2.1.3 цього пункту є органи державної податкової служби.
Підпунктом 4.2.2 п.4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а)платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б)дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в)контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.
У відповідності до пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які є письмовою вимогою податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
В матеріалах справи відсутні допустимі докази наявності у відповідачів податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникли внаслідок виконання спірного договору. До справи ненадано рішень податкового органу про донарахування відповідачам податкових зобов'язань, податкових повідомлень, які б підтвердили наявність податкового боргу у відповідачів, про умисел яких стверджує позивача, в т.ч. внаслідок виконання саме спірного договору.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, господарський суд дійшов правильного висновку, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва не доведено факту наявності умислу у відповідачів, чи одного з них, на укладення спірної угоди з метою приховування від оподаткування доходів.
З огляду на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду м.Києва від 12 січня 2007 року, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,
судді: Малинін В.В.,
Романчук О.М.