Справа № 22а-995/08 Головуючий у І інстанції - Даценко М.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
07 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія» на постанову Господарського суду Вінницької області від 18.04.2007 року по справі за їх позовом до Комунального підприємства «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації, третя особа ПСП «Господар-плюс»,про визнання дій протиправними та визнання рішення нечинним, -
СВК «Надія»» звернулися до Господарського суду Вінницької області з адмінпозовом до КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації, третя особа ПСП «Господар-плюс», про визнання протиправними дій по державній реєстрації прав власності на нерухоме майно, визнання рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно нечинним та поворот виконання цього рішення.
Постановою Господарського суду Вінницької області від 18.04.2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків дійсним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судова колегія вважає за необхідне, перш за все, зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про третейські суди», сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань.
Таким чином, у випадку державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду, таке рішення не може бути виконано лише сторонами спору, а потребує здійснення певних дій органом державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав та їх обмежень (абз.2 ч. 1 ст.2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі Закон).
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону державна реєстрація здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав. До створення єдиної системи органів реєстрації, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами БТІ (п.5 розд. 5 (Прикінцеві положення) Закону).
Частина 3 ст. 55 Закону України "Про третейські суди" визначає, що виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.
Колегія суддів приходить до висновку, що для реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду потрібен виконавчий документ, виданий компетентним судом.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Постійно діючого третейського суду - Вінницьке обласне відділення від 09.12.2005 року, відповідач провів реєстрацію права власності на нежитлову будівлю по вул. Леніна, 44-а в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області., яке належало на праві власності КСП «Зоря», правонаступником якого є позивач. При цьому господарським судом не було враховано дуже важливу обставину - третейські суди не мають повноважень на вирішення спорів про право, оскільки такі спори їм не підвідомчі.
В своєму рішенні суд першої інстанції прийшов до висновку, що БТІ не додержано вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно щодо порядку реєстрації прав власності на нерухоме майно, а саме:
- п.п. 1.13 - не перевірено документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;
- п.п. 2.3., 3.1. - для здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно не одержано від ПСП "Господар-Плюс" заяву встановленої форми, а прийнята заява і документи не відповідають вимогам чинного законодавства;
- п.п. 2.7. - не одержано документів, що підтверджують виникнення права власності та є підставою для реєстрації прав. Прийняті ж документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням і іншими нормативно-правовими актами;
- п.п. 3.4., 3.6. - відповідачем не проведено інвентаризаційних робіт, а з реєстраційної справи видно, що інвентаризація об'єкта була проведена без правовстановлюючих документів до подання заяви в жовтні 2005 року, тобто до рішення третейського суду, крім цього, відповідачем направлено 05.12.2005 року на адресу Третейського суду повідомлення за №6/380 про те, що інвентарна справа заведена на ПСП "Господар-Плюс".
- п.п 11.4.1.2 згідно з яким встановлений обов'язковий перелік документів в реєстраційній справі та встановлено, що документи розміщуються в порядку їх надходження і мають послідовну нумерацію.
- не додержано вимог ст. 14 ч.ч.1, 2;17, 20 ч. 1 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень».
Виходячи з положень ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
За таких підстав судова колегія приходить до висновку, що порушене право СВК «Надія» підлягає обов'язковому захисту, а оскаржуване рішення суду безумовному скасуванню. БТІ зареєстрували право власності на нерухомий об'єкт за ПСП «Господар-Плюс», порушивши при цьому вже існуюче право власності на такий об'єкт у КСП «Зоря», правонаступником якого є позивач. Таким чином, відповідач діяв всупереч вимог чинного законодавства та у спосіб заборонений законом, оскільки реєстрація права власності на підставі рішення третейського суду є неправомірною.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем дана норма Закону, як в суді першої, так і другій інстанції дотримана не була.
Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, ґрунтовані на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, законним правам та інтересам позивача було завдано шкоду, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому є всі підстави для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія» на постанову Господарського суду Вінницької області від 18.04.2007 року по справі за їх позовом до Комунального підприємства «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації, третя особа ПСП «Господар-плюс»,про визнання дій протиправними та визнання рішення нечинним - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нової про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія» - задовольнити.
Постанову Господарського суду Вінницької області від 18.04.2007 року - скасувати, постановити нову, якою позовні вимоги Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Надія» до Комунального підприємства «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації», третя особа ПСП «Господар-плюс», про визнання дій протиправними та визнання рішення нечинним - задовольнити.
Визнати дії Комунального підприємства «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації» по державній реєстрації нерухомого майна по вул. 44-а в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області за ПСП «Господар-Плюс» протиправними.
Рішення Комунального підприємства «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію права власності - нерухомого майна по вул. 44-а в с. Володіївці Чернівецького району Вінницької області, за ПСП «Господар-Плюс» від 09.02.2006 року, номер запису 7 в книзі 2 - визнати нечинним, шляхом його скасування.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді: