Справа № 22-а-968/08 р. Головуючий у першій інстанції: Шабунін С.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
07 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Маслія В.І.., Коваля М.П.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 02.04.2007 року по справі за їх позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паралель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метелиця-1», про визнання господарського зобов'язання не дійсним, -
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва звернулися до Господарського суду м. Києва з адмінпозовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паралель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метелиця-1», про визнання господарського зобов'язання не дійсним.
Постановою Господарського суду м. Києва від 02.04.2007 рокув задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є безумовними підставами для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Паралель» та ТОВ «Метелиця-1» було укладено угоду купівлі-продажу побутової техніки шляхом обміну первинними документами. ТОВ «Паралель» зобов'язалися придбати, а ТОВ «Метелиця-1» поставити побутову техніку на загальну суму 31 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 5 166,66 грн.
Товари було передано згідно податкової накладної № 367 від 23.08.2005 р. та видаткової накладної № РН-367 від 23.08.2005 р. за довіреністю ЯКН № 697729 від 23.08.2005 року. Кошти за товари ТОВ «Метелиця-1» перерахували згідно платіжних доручень № 381 від 22.08.2005 р., № 382 від 23.08.2005 р. ТОВ «Паралель» у сумі 31000,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на заздалегідь суперечну інтересам держави і суспільства мету укладення оспорюваного правочину. Вона нібито спрямована на ухилення від сплати податків, в діях відповідача - ТОВ «Паралель» наявна вина у формі умислу, а тому дані обставини є необхідними умовами для визнання угоди недійсною.
В матеріалах справи має місце рішення Деснянського районного суду м. Києва по справі № 2-7070/2005 від 23.11.2005 р. визнано недійсними установчі документи ТОВ "Паралель", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Саме ці обставини апелянт зазначає, як правове підґрунтя для повного задоволення його позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що спірна угода не є такою, що суперечить інтересам держави, а позивачем.
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що наявність умислу не може бути підтверджена вище згаданим рішенням, оскільки предметом дослідження у цивільній справі була, зокрема, відповідність зазначених документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу у ТОВ «Паралель» на укладення угоди, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Із матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договору, і чи була вона спрямована на ухилення від сплати податків, а також наявність в діях відповідачів вини у формі умислу
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «КТМ» виписано податкову накладну на загальну суму 7243,49 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1207,24 грн.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав вважати укладену відповідачами угоду недійсною, є правильним, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами ТОВ «Паралель» є наявністю протиправного умислу у підприємства. Також позивачем не надано належних доказів про виключення відповідачів з ЄДРПОУ. На момент укладення угоди відповідачі були включені до ЄДРПОУ, зареєстровані як СПД, мали свідоцтва про державну реєстрацію, були взяті на облік до місцевих податкових органів, а також зареєстровані в якості платників ПДВ
Проте, відмовляючи в задоволенні позову, Господарський суд м. Києва не врахував того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 КАС України.
Питання недійсності господарських зобов'язань та застосування відповідних санкцій врегульовані Цивільним законодавством України.
Положеннями статті 228 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину недійсним по зазначених позивачем підставах судовому розгляду не підлягають.
У таких випадках органи державної податкової служби на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» вправі звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Отже, відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.
Таким чином, судова колегія знаходить за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до ТОВ «Паралель», ТОВ «Метелиця-1» про визнання господарського зобов'язання не дійсним.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - задовольнити частково.
Постанову Господарського суду м. Києва від 02.04.2007 року - скасувати.
Провадження по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паралель», Товариства з обмеженою відповідальністю «Метелиця-1», про визнання господарського зобов'язання не дійсним - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: суддя:
Судді: