Справа № 22-а-962/08 Головуючий у першій інстанції: Шабунін С.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
07 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12.03.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рата” до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним рішення , -
ТОВ „Рата” звернулись до Господарського суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним рішення.
Постановою Господарського суду м. Києва позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з даною постановою, ДПІ у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій зазначають, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового рішення апелянта № 0003942304/2 від 06.09.2006 р., суд першої інстанції виходив з того, що при виявленні порушень чинного законодавства, позивачем проводилась видача готівки з каси, яка перевищувала встановлений ліміт під звіт та на господарські потреби.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено перевірку ТОВ „Рата” щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. На підставі перевірки було складено акт, яким позивачеві визначено порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та п. 2.7, 2.8 ч. 2; п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.9 ч. 5 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”.
За наслідками встановлених порушень було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001932304/0 від 16.05.2006 р., яке оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарг ДПА України скасувало рішення про застосування штрафних санкцій № 0001932304/0 від 16.05.2006 р. та доручило ДПА у м. Києві забезпечити прийняття двох окремих рішень за формою та вимогами, установленими порядком направлення органами ДПС України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних санкцій. За наслідками проведеної перевірки були прийняті окремі податкові рішення про застосування штрафних санкцій № 0003952304/2 від 06.09.2006 р. на суму 600, 00 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0003942304/2 від 06.09.2006 р. на суму 48 888, 18 грн.
Не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій № 0003942304 від 06.09.2006р., ТОВ „Рата” були вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до матеріалів перевірки відповідальність, застосована до позивача за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі на 24 444, 04 грн., є порушенням п. 2.7, 2.8 ч. 2; п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4, 5.9 ч. 5 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Ліміт каси позивача на 2005 рік становив 582 грн. 00 коп., на 2006 рік - 683 грн. 00 коп.
Згідно зі ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезиденті, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Указу передбачено, що штрафні (фінансові) санкції, застосовуються до осіб, зазначених у ст.1 даного Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і питань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів, комерційних банків та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань. Аналогічна норма Закону міститься в п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з пп. 2.8. п. 2 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, підприємства можуть тримати в поза робочий час у своїх касах готівкову виручку в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.
Відповідно до пп. 5.1. п. 5 Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.
Як вбачається з копій касової книги, в дні виявлення ДПІ у Подільському районі м. Києва порушень чинного законодавства позивачем проводилась видача готівки з каси, яка перевищувала встановлений ліміт під звіт та на господарські потреби.
В свою чергу, відповідно до пп. 3.4 п. З Положення „Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.09.2003 року за № 440 "Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт та Порядку складання вказаного Звіту" затверджено форму Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.
Судом першої інстанції зазначено, що у позивача були відсутні видаткові касові ордери або видаткові відомості, які підтверджують видачу готівки з каси в дні порушень виявлених ДПІ у Подільському р-ні м. Києва.
Відповідно до п.п. 5.10 п. 5 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.
У позивача відсутні квитанції з обслуговуючого банку, які підтверджують здачу понадлімітної готівки на наступний за днем виявлених порушень.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, проаналізувавши чинне законодавство, яким регулюється строки здавання підприємствами готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках, судова колегія знаходить, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є підстави для скасування оскаржуваного рішення. Апелянт, видаючи податкове рішення № 0003942304/2 від 06.09.2006 р., діяв у відповідності до вимог діючого законодавства.
За таких підстав суд першої інстанції дійшов невірного висновку при постановлені рішення, а доводи апеляційної скарги спростовують ці висновки.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційна інстанція дійшла однозначного висновку, що апеляційна скаргаДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12.03.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рата” до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним рішення- підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановлянням нового судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 199, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 12 березня 2007 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю „Рата” до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання нечинним рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: