Справа № 22-а-7713/08 р. Головуючий у першій інстанції: Маляренко А.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
21 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Зайцева М.П.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 11.10.2007 року по справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 26.12.2006 року, -
ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулися до Господарського суду Київської області з адмінпозовом до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 26.12.2006 року про нарахування податкового зобов'язання, з врахуванням штрафних фінансових санкцій, на суму 8563,50 грн. (5029,00 грн. - за основним платежем та 3534,50 грн. - штрафні фінансові санкції).
Постановою Господарського суду Київської області від 11.10.2007 рокупозовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необ'єктивність, незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд Київської області в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, Фастівською ОДПІ Київської області з 01.12.2006 року по 07.12.2006 року було проведено виїзну планову перевірку станції Фастів - структурного підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року. За результатами перевірки, вважаючи, що податок з доходів, отриманих не від господарської діяльності залізничного транспорту (послуги оренди приміщень) повинні бути сплачені по місцю розташування структурного підрозділу, працівниками податкового органу було складено акт № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року та оформлено податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) № 810-663-70-2301X17871 (0001382301/0) від 26.12.2006 року на суму 8563,50 грн. (5029,00 грн. за основним платежем та 3534,50 грн. штрафні (фінансові) санкції).
Перевіркою правильності визначення валового доходу, переданого до Козятинської дирекції залізничних перевезень для формування скоригованого валового доходу встановлено, що ЗС Фастів віднесла до загального валового доходу дохід, отриманий від надання в оренду приміщення за період, що перевірявся (з 01.01.2005 року по 30.06.2006 року), в сумі 20116,00 грн., у тому числі: І квартал 2005року на суму 3215,00грн.; П квартал 2005року на суму 3151,00грн.; ІIIквартал 2005року на суму 3085,00грн., ІVквартал 2005року на суму 3317,00грн.; І квартал 2006 року на суму 3861,00грн.; П квартал 2006 року на суму 3486,00 грн.
Вищезазначені суми відображені у бухгалтерському обліку: в оборотно-сальдовому балансі та на рахунку 7130 (послуги оренди приміщення); кредитовий оборот за перевіряємий період склав 20116,00грн. без ПДВ.
За результатами планової перевірки встановлено порушення пп.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон), згідно якого платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності не залізничного транспорту є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи. Отже, оскільки ДС Фастів надавала послуги оренди приміщення вокзалу, що не відносяться до господарської діяльності залізничного транспорту, перелік яких визначений Постановою КМУ від 16.02.98 №173, то підприємство повинно подати декларацію з податку на прибуток за відповідні періоди до Фастівської ОДПІ, в якій віднести до зобов'язань та сплатити податок на прибуток, отриманий від надання послуг з оренди приміщення, за перевіряємий період, на суму 5029,00грн., у тому числі: І квартал 2005 року на суму 804,00 грн.; П квартал 2005 року на суму 787,00 грн.; III квартал 2005 року на суму 772,00 грн.; ІVквартал 2005 року на суму 829,00 грн.; І квартал 2006року на суму 965,00 грн.; П квартал 2006 року на суму 872,00 грн.
Відповідач застосував до позивача штрафні санкції з посиланням на підпункти 17.1.1, 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сума штрафної санкції складає 3534,50грн.
У відповідності до положень п. 2.2 ст. 2 Закону, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що на органи Державної податкової служби покладені завдання, зокрема, пов'язані із здійсненням контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.
При здійсненні аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності у разі виникнення сумнівів щодо його господарських операцій, органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними, укладених з іншими суб'єктами підприємницької діяльності (п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України»).
З матеріалів справи також вбачається, що позивач в досудовому порядку оскаржував дії податкового органу на підставі вимог п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 року за № 723/1748 (у редакції наказу від 02.03.2001 № 82) із змінами та доповненнями. Тобто, позивачем у встановлені Законом терміни, було розпочато процедуру апеляційного узгодження. Відповідно п. 6. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених п. 4 та п.п. 5.1 п. 5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Порушуючи зазначені норми та норми Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, Фастівська ОДПІ Київської області направляє на адресу структурного підрозділу Південно-Західної залізниці - станції Фастів першу податкову вимогу № 1/8 від 11.01.2007 року, на яку залізницею надано заперечення № юр-02-007 від 18.01.2007 року на адресу податкового органу.
Виходячи з вище викладеного, судова колегія приходить до однозначного висновку, що рішення про застосування стягнень та штрафних санкцій було винесено Фастівською ОДПІ на підставі неповних даних. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в період проведення перевірки працівники станції Фастів пояснювали перевіряючим, що доходи від оренди частини приміщення вокзалу ст. Фастів, які використовується для забезпечення якісного обслуговування громадян на залізничному транспорті, включені в декларацію з податку на прибуток по основній діяльності та в складі зведеної декларації по Козятинській дирекції залізничних перевезень включені в декларацію з податку на прибуток по основній діяльності юридичної особи - ДТГО „Південно-Західна залізниця", яка і здійснювала перерахування податку на прибуток за відповідні періоди у відповідний податковий орган. Дана обставина відображена а акті № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року в таблиці в колонці № 5 (ст. 9 акту).
Позивач надав суду наступні документи: договір оренди державного майна № 6 від 01.02.2002 року; договір оренди державного майна № 7 від 01.02.2002 року; договір оренди державного майна № 8 від 01.02.2002 року, договір оренди державного майна № 439 від 01.12.2006 року
Судова колегія знаходить правомірним зауваження суду першої інстанції, що в даному випадкудоговори оренди № 6; 7; 8 від 01.02.2002 року укладені не станцією Фастів, а ДТГО «Південно-Західна залізниця» особисто. З боку залізниці ці договори підписано начальником Козятинської дирекції залізничних перевезень Жураковський В.О. на підставі довіреності № 41-НЮ від 09.01.2002 року.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що стороною по зазначеним договорам оренди є не станція Фастів особисто, а ДТГО «Південно-Західна залізниця». Таким чином, прибуток, отриманий від надання частини площ будівлі вокзалу ст. Фастів в оренду повинен бути включений в декларацію того суб'єкта, який є стороною договору, що і було зроблено позивачем.
Станція Фастів є структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця» і не є юридичною особою. Відповідно до п.3.1 Положення про станцію Фастів (станція веде свій баланс, який входить до зведеного балансу Козятинської дирекції залізничних перевезень). Тобто, структурно станція підпорядкована Козятинській дирекції, остання, відповідно довідки ЄДРПОУ № 085 від 18.04.2002 року є структурним підрозділом ДТГО «Південно-Західна залізниця» і не є юридичною особою.
Виходячи з положень розділу 10 Положення про Козятинську дирекцію, станція Фастів дійсно є виробничим підрозділом дирекції. Відповідно п.6.1.4 дирекція має право у передбаченому законодавством порядку за попереднім погодженням із залізницею та Мінтрансом здавати в оренду закріплене за нею майно. Це здійснюється згідно п.7.3.3 Положення про дирекцію на підставі довіреностей начальника залізниці.
В грудні 2004 року станція Фастів знята з обліку платника податку на прибуток, як структурний підрозділ без статусу юридичної особи. Як зазначено в акті № 663/70/2301-05827247 від 13.12.2006 року (п.2.4.1) - ДС Фастів податок на прибуток та податок на додану вартість нараховує та сплачує консолідовано.
Апеляційна інстанція знаходить правомірним звернення судом першої інстанції уваги на договір оренди державного майна № 439 від 01.12.2006 року, який укладено регіональним відділенням Фонду держмайна України по Київській області. Оскільки, в даному випадку, необхідно врахувати, що всі матеріали щодо укладення цього договору оренди і по вищезгаданим договорам наявні у органу головного розпорядника державного майна України. Про це свідчать договори та затвердженні розрахунки орендної плати (додатки до договорів оренди), так як процедурою укладення таких договорів передбачено цілий ряд документів, на підставі який цей розрахунок виконується і перевіряється.
Таким чином, судова колегія приходить до однозначного висновку, що надання в оренду державного майна (яким є все майно державного підприємства ДТГО «Південно-Західна залізниця») є чітко внормованою процедурою, яка проводиться на рівні суб'єктів господарського права, що є юридичними особами, тому твердження відповідача про те, що «якщо станція Фастів особисто здала в оренду частину свого майна, то податок з прибутку від такої господарської діяльності повинен сплачуватись по Фастівському податковому регіону» - є безпідставним.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на не прийняття до уваги судом першої інстанції роз'яснення ДПА України, викладене в листі ДПА України від 15.05.2006 р. № 5545/5/15-0315 «Про сплату податку на прибуток структурними підрозділами управлінь залізниці» яке визначає що, оскільки Закон для головного підприємства та його філій не передбачає такої форми сплати податку на прибуток, як централізована, при цьому платниками податку на прибуток є як головні підприємства, так і їх підрозділи, то сплата податку на прибуток, отриманий не від господарської діяльності залізничного транспорту відокремленими підрозділами управлінь залізниці, які не мають статусу юридичних осіб, здійснюється цими підрозділами самостійно.
Апелянт також зазначає, що в перевіряємий період ДТГО «Південно-залізниця» взагалі не мала права власності на приміщення вокзалу ЗС Фастів та не мала права укладати договори оренди від свого імені про оренду приміщення вокзалу ЗС Фастів.
Судова колегія не може погодитися з такими доводами апелянта та приходить до висновку про правомірність в даному випадку позиції суду першої інстанції, а саме, послуги оренди приміщення вокзалу надавали ДТГО «Південно-Західна залізниця» в особі структурного підрозділу Козятинської дирекції залізничних перевезень а не ЗС Фастів. Тобто дана обставина спростовує доводи апелянта, крім того, роз'яснення податкового органу не є обов'язковими для застосування та містять інформаційно-рекомендаційний характер
За таких обставин, висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятого нею рішення, на підставі якого заявлено позов, а отже воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права
Отже, апеляційну скаргу Фастівської ОДПВ в Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 11.10.2007 року по справі за позовом ДТГО «Південно-Західна залізниця» до Фастівської ОДПІ в Київській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001382301/0 від 26.12.2006 року, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області - відмовити.
Постанову Господарського суду Київської області від 11.10.2007 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: