Справа № 22-а-3529/08 р. Головуючий у першій інстанції: Усатенко І.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
07 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України» на постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року по справі за їх позовом до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання рішення та вимоги нечинними -
ТОВ «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України» звернулись до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання рішення та вимоги нечинними.
Постановою Господарського суду м. Києва в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну на їх думку постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення господарським судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна інстанція не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2006 УПФ у Печерському районі м. Києва було складено Акт перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування № 4081, яким встановлено, що ТОВ «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України», перебуваючи на єдиному податку, не нараховувало внески 32,3% (31,8%) на ФОП.
Відповідачем було прийняте рішення № 2520 від 24.11.2006 р. про застосування фінансових санкцій за донарахуванням органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким позивачу донараховано фінансові санкції в розмірі 20 055,34 грн. за порушення п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 р.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач 30.11.2006 р. подав скаргу до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення № 2520.
Рішенням від 04.12.2006 р. № 19217/10 скаргу апелянта було задоволено, оскільки йому не було надіслано вимогу про сплату недоїмки.
У відповідності до вищезгаданого Акту, заборгованість по сплаті страхових внесків становить 8872,37 грн. (вісім тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 37 коп.). Тобто наставником органу ПФУ донараховано 36667,38 грн. Дану суму зменшено на суму внесків від сплати єдиного податку у сумі 27795,01 грн.(що підтверджує сплату пенсійних внесків згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування. обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ).
Не зважаючи на те, що рішення скасовано начальником Управління ПФУ у Печерському районі м. Києва винесено нове (повторне) рішення № 2623 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 20055,34 грн. (на ту ж суму - 20055,34 грн. та на підставі того ж акту - від 20 листопада 2006 року № 4081).
05.12.2006 р. інститут отримав вимогу про сплату недоїмки № Ю-1300 від 01.12.2006 року, яка була оскаржена (вих. № 128 від 05.12.2006 р.) до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.
Рішенням начальника Управління ПФУ у Печерському районі м. Києва від 07.12.2006 року № 18946/07 відмовлено у скасуванні вимоги про сплату недоїмки. Позивач знову звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із скаргою про скасування вищевказаного рішення № 2623 від 11.12.2006 р.
28.12.2006 р. позивачем отримано Рішення про результати розгляду скарг (вих. № 20780/08 від 26.12.2006 р. та вих. № 20778/08 від 26.12.2006 р ), про перегляд Рішення УПФУ в Печерському районі м. Києва № 2623 від 11.12.2006 р. і заяви про узгодження вимоги про сплату недоїмки № Ю - 1300 від 01.12.2006 року, яким відмовлено в задоволенні скарги про скасування рішення № 2623 від 11.12.2006 року.
Тобто, не зважаючи на те, що це ж рішення, на тих же підставах і таких же умов, але іншим номером було скасовано, тією ж посадовою особою
Позивач в свою чергу звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України.
24.01.2007 р. Товариство отримало рішення Пенсійного фонду України №1175/08-10 від 23.01.2007 р. та №1176/08-10 від 23.01.2007 р. яким було відмовлено у задоволенні скарги.
Виходячи з положень ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Президент України протягом трьох років після набуття чинності Конституцією України має право видати схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду) Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з цих питань (XV- Перехідні положення).
ТОВ «Інститут незалежних експертиз Академії Будівництва України», здійснює нарахування і сплату обов'язкових платежів відповідно до Указу Президента України від 03 липня 1998 року 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ), свідоцтва від 01.01.2005 р. № 1655017787 та свідоцтва від 01.01.2006 р. № 2655020564 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичної особи, оподатковується відповідно до правил спрощеної системи оподаткування, Товариство є платником єдиного податку у 2005-2006 роках за ставкою 10%.
... спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: - юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності, в яких за рік середньо облікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зарік не перевищує 1 млн. грн.. (ч. 1 ст. 1 Указу).
Суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів) ", а саме ... збору на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачує пенсійні внески у складі єдиного податку відповідно до статті 3 Указу у розмірі 42% (ст. 6 Указу).
Виходячи з положень Розпорядження Кабінету Міністрів України № 58-р від 10.03.2005 р. «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування», також повинні бути припинені проведення перевірок юридичних осіб - платників єдиного податку щодо сплати страхових внесків, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилась у 2004-2005 роках застосування пов'язаних з цим санкцій до «остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи.»
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Указ прийнято у відповідності до Конституції України, а Конституція України має вищу юридичну силу порівняно з Законом, зміна порядку сплати єдиного податку, механізму сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування, шляхом відрахувань з сум єдиного податку в ПФУ, встановленого Указом, буде порушенням Конституції України.
Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» (далі Закон) визначає правові засади державної затримки суб'єктів малого підприємництва, незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні і одним із основних напрямків такої підтримки передбачено запровадження спрощеної системи оподаткування, бухобліку та звітності (ст. 5, ст. 11).
В Україні запроваджено дві системи оподаткування: звичайна та спрощена.
Звичайна система запроваджена Законом України «Про систему оподаткування» та конкретними законами про податки, збори (обов'язкові платежі), які зобов'язують платників податків справляти загальнодержавні та місцеві податки, збори (обов'язкові платежі).
Спрощена система запроваджена Указом і закріплена Законом, суть якої відповідно до ст. 11 даного Указу полягає в заміні сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
У відповідності до положень Указу, суб'єкту малого підприємництва надано право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.
Сплата єдиного податку відповідно до ст. 5 Закону є одним із напрямків державної підтримки малого підприємництва поряд, з встановленням системи пільг для зазначених платників податків.
Отже, така заміна не є пільговою в оподаткуванні, та не являється звільненням від сплати податків.
Відповідно до частини першої ст. З Закону «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платники збору сплачують до ПФУ у порядку, визначеному законодавством України. Отже, вищенаведеною правовою нормою визначено, що сплата збору може відбуватися не тільки у порядку визначеному Законом України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але й у порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами України.
Для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бух обліку та звітності, яка, зокрема передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків та зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку (ч. 11 Закону).
З матеріалів справи також вбачається, що фінансового-господарська діяльність ТОВ "Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України", здійснюється на підставі свідоцтва від 01 січня 2005 року № 2655017787, та свідоцтва від 01 січня 2006 року № 2655020564 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, оподатковується відповідно до правил спрощеної системи оподаткування, товариство є платником єдиного податку у 2005-2006 роках за ставкою 10%.
У відповідності до ст. 1, 2, та 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р., пенсійне страхування є різновидом загальнообов'язкового державного соціального страхування, то не залежно від того, як визнано платежі в ПФУ, внесками чи збором, - на ці правовідносини поширюється Закон №2181, в якому згідно до ст. 2 контролюючими органами є органи Пенсійного фонду України.
Згідно положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 -III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме ст. 4.4. пп.. 4.4.1 визначено конфлікт інтересів: " У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків."
Враховуючи вище викладене, апеляційна інстанція повністю погоджується з доводами апелянта, що позивач, як платник єдиного податку, відповідно до п. З Указу сплачує внески (збір) на загальнообов'язкове пенсійне страхування у складі сум єдиного податку.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано Постанову Вищого адміністративного суду України від 10.05.2006 року, кою встановлено: сплата цього збору на обов'язкове державне пенсійне страхування може відбуватися не тільки у порядку, визначеному Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", але й у порядку, визначеному іншими нормативно-правовими актами України.
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» вбачається одним з таких актів, яким визначено механізм сплати збору обов'язкового державного пенсійного страхування шляхом проведення відрахувань з сум єдиного податку в Пенсійний фонд України.
Частиною 11 Закону України "Про підтримку малого підприємництва" встановлено, що для суб'єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися спрощена система оподаткування бухгалтерського обліку та звітності, яка. зокрема передбачає заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що позивач сплачує збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування у складі сум єдиного податку.
За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги ґрунтовані на нормах чинного законодавства, а тому мають бути задоволені.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позову відмовлено неправомірно.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, на підставі якого заявлено позов, а отже воно підлягає скасуванню.
Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року та постановлення нової, якою позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України» - задовольнити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 року - скасувати.
Постановити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України» до Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва про визнання рішення та вимоги нечинними - задовольнити в повному обсязі.
Визнати не чинним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва № 2623 від 11.12.2006 р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 20 055, 34 грн. до ТОВ «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України».
Визнати нечинною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-1300 від 01.12.2006 р. винесену Управлінням Пенсійного Фонду України в Печерському районі м. Києва.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва судові витрати на користь ТОВ «Інститут незалежних експертиз Академії будівництва України» в розмірі 203,00 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: