14 жовтня 2008 року місто Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Бараненка І.І.,
суддів: Коваля М.П.,
Маслія В.І.,
при секретарі судового засідання - Калініній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 19 червня 2007 року в адміністративній справі №11/242-А за позовом Закритого акціонерного товариства «Осокор» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,
У березні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва №№0002561502/0/10742, 0002561502/0/10743, 0002561502/0/10744 від 12 березня 2007 року.
Постановою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2007 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Києва від 19 червня 2007 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення представника позивача та, перевіривши доводи апеляції наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №935 від 28.02.2007р. На підставі сказаного акту ДПІ у Дарницькому районі м.Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0002561502/0/10742 від 12,03.2007, яким до позивача за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 585194,30 грн. у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 10%, тобто у сумі 58519,43 грн.;
№ 0002561502/0/10743 від 12.03.2007, яким до позивача за затримку на 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16.370,46 грн. у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 50%, тобто у сумі 8.185,23 грн.;
№ 0002561502/0/10744 від 12.03.2007, яким до позивача за затримку на 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 359997,65 грн. у відповідності до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовано штрафні санкції у розмірі 20%, тобто у сумі 71999,53 грн.
ЗАТ «Осокор» було зареєстровано у ДПА у м.Києві 26.02.1991р. та перейшло до ДШ у Дарницькому районі м. Києва 05.07.2002 з наявною штрафною санкцією в сумі 138.906,64 грн. Разом з тим, відомості контролюючого органу про застосування до позивача таких санкцій впродовж 2002 -2006 років в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що несвоєчасна сплата позивачем податку на додану вартість мала місце ще в 2001-2002 роках (згідно з переліком звітних податкових періодів та дат сплати податкових зобов'язань, визначеним в акті перевірки).
Відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення з порушенням строку давності, а тому застосування до ЗАТ «Осокор» штрафних санкцій є необґрунтованим.
Окрім того, відповідно до пункту 1.7 розділу 1 та пункту 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом ДПА України від 16.09.2002 № 429 (далі - Порядок), факти виявлених порушень податкового і валютного законодавства в акті документальної перевірки повинні викладатися чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланням на первинні документи, що підтверджують наявність зазначених фактів та на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку, з наведенням кореспонденції рахунків та інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, із зазначенням змісту порушень.
В акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, відсутнє чітке викладення змісту порушення, пов'язаного з несвоєчасністю подання платіжних доручень до установ банків з податку на додану вартість, а тому нарахування штрафних санкцій за спірними рішеннями, здійснено відповідачем необґрунтовано.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Господарський суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 19 червня 2007 року в адміністративній справі №11/242-А - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ М.Коваль
__________________ В.Маслій
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 20 ЖОВТНЯ 2008 РОКУ