Справа № 22-а-5353/08 Головуючий у 1 інстанції Маріщенко Л.О.
Суддя-доповідач Романчук О.М.
21 жовтня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Бєлової Л.В.
Горбань Т.І.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радомишльському районі на постанову Господарського суду Житомирської області від 02 серпня 2007 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васко» до Державної податкової інспекції у Радомишльському районі про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Господарського суду Житомирської області від 02 серпня 2007 р.позов задоволено.
На зазначену постанову суду відповідачем - Державною податковою інспекцією у Радомишльському районіподано апеляційну скаргу, в якій вона просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідачем була проведена планова документальна перевірка дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Васко»вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.04 по 31.03.05, про що складено акт перевірки №44-23/0-35 від 05.08.2005 року у якому зазначено, що Позивачем занижено в періоді, що перевірявся податок на прибуток в загальній сумі 101800,00 грн.
12.08.05 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000292301/0/4566, яким було донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано фінансові санкції на суму 41899,00 грн..
Дане рішення Позивачем було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової інспекціїу Малинському районі та Державної податкової адміністраціїу Житомирській області.
За результатами проведення додаткової перевірки було складено акт перевірки від 25.11.05 №63/23-035.
13.12.05 Позивачу було направлено рішення ДПА у Житомирській області №11984/С-С/25-009 від 09.12.05, за висновками якого позивачу було відмовлено у задоволенні скарги, залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 12.08.05 №0000292301/0/4566 та рішення №6054 від 14.10.05, та винесено нове податкове повідомлення-рішення від 16.12.05 № 0000362301/2-7989 у відповідності до якого Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 101800,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 51900,00 грн.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) - валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору № 1/В від 01.03.2004 року, Позивач придбав у TOB «Альянс 2003» автотовари на суму 415 000 грн. з урахуванням ПДВ 69166 грн. 67 коп. (податкова накладна від 10.03.2004 року № 107). Розрахунок за вказану партію автотоварів було здійснено шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням № 115 від 22.03.2004 року в сумі 55000,00 грн. і простим векселем від 11.03.2004 року № 673115283606 номінальною вартістю 360 000,00 грн. Надалі Даний вексель був викуплений Позивачем за ціною 58140,00 грн. (платіжне доручення № 122 від 25.03.2004 року).
Вартість придбаних товарів було віднесено Позивачем до складу валових витрат.
Далі вищезазначений бензин був проданий ТОВ «Кло» за ціною значно нижчою ніж ціна придбання.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 2/В від 01.03.2004 року Позивачем було придбано у ПП «Русава» бензину марки А-95 в кількості 15873 кг. на суму 180000 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ 30000 грн. 00 коп. (податкова накладна від 09.12.2004 року № 1004). Розрахунок за вказану партію бензину було здійснено шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням № 664 від 27.12.2004 року в сумі 59000,00 грн. і простим векселем від 27.12.2004 року № 673115284469 номінальною вартістю 121000,00 грн., який був викуплений Позивачем за 1210,00 грн. (платіжне доручення № 663 від 27.12.2004 року).
Вартість придбаних товарів було віднесено Позивачем до складу валових витрат.
Позивачем знову було реалізовано Приватному підприємству «Русава» вищезазначений товар за нижчою ціною від ціни придбання.
Відповідно до ст. 44 ГК України - підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Відповідно до п. 3 ст. 189 ГК України - суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.
Згідно з п. 1.32 ст. Закону - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
На основі правового аналізу вищенаведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що продаж товарів позивачем за ціною нижчою за ціну придбання є підтвердженням того, що даний товар був придбаний не для господарської діяльності є помилковим.
Крім того, п. 5.3 ст. 5 Закону наведено перелік витрат, які не включаються до складу валових витрат. Жодною нормою Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачено підставу не включення до складу валових витрат товарів, які в подальшому реалізуються за меншою ціною. Колегія суддів вважає, що визначення ціни товару є власним рішенням платника податку, крім вийнятків встановлених законодавством.
Також, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що неправомірність нарахування податкового боргу, що оскаржується підтверджений висновком судової - економічної експертизи.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Радомишльському районі залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 02 серпня 2007 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: