Справа № 22-а-5242/08 Головуючий у І інстанції: Ракалович В.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
29 жовтня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Василенка Я.М.,
Суддів: Ситникова О.Ф., Бистрик Г.М,
при секретарі: Литвині О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2007 року у справі за його адміністративним позовом до Спільного підприємства «Сан» Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 2089,04 грн., -
Позивач Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 08.06.2007 року звернулося до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 2089,04 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2007 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 30.08.2007 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону ( 875-12 ) (в редакції Закону від 31.05.2005) ( 2602-15 ) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язує відповідача Спільного підприємства «Сан» ТОВ, відповідно до 4-х відсоткового нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати про це. Судом першої інстанції встановлено, що в 2006 році середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача Спільного підприємства «Сан» ТОВ складала 18 осіб, тому відповідачем відповідно до законодавчо закріплених нормативів було створено 1 робоче місце для інваліда.
Житомирський окружний адміністративний суд невірно визначав кількість штатних праціваників щодо працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, виходячи із розрахунку від 15 до 24 осіб - у кількості одного робочого місця, чим порушена норма ч. 1 ст. 19 Закону.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у разі невиконання підприємством в 2006 році встановленого законом нормативу, воно зобов'язане було сплатити адміністративно-господарські санкції відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не пізніше 15 квітня 2007 року, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідачем Спільного підприємства «Сан» ТОВ ця законодавчо встановлена вимога не була виконана, адже як вбачається із матеріалів справи у нього в 2006 році інваліди не працювали.
Обов'язки роботодавця стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону (875-12), а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був повідомляти територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів шляхом подання до 1 березня, наступного після звітного періоду статистичної звітності у формі № 10-ПІ поштова-річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів». Такий звіт відповідачем було подано (а.с. 4).
Водночас, про наявність вакантних місць для інвалідів роботодавці щомісячно повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 (z1534-05) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814. Відповідачем не надано жодних доказів виконання цієї законодавчої вимоги.
Отже, є вірними посилання позивача прокурора Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на те, що виною відповідача Спільного підприємства «Сан» ТОВ є фактична відсутність працевлаштованих інвалідів та невжиття всіх залежних від нього заходів для виконання встановленого Законом ( 875-12 ) нормативу.
Робоче місце інваліда, згідно з п.1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної категорії, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3 зазначеного Положення). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5 вказаного Положення).
При цьому, сам же факт створення відповідачем вищезазначених робочих місць для інвалідів не може бути підставою для звільнення Спільного підприємства «Сан» ТОВ від сплатити адміністративно-господарських санкцій.
Таким чином, вина відповідача та причинного зв'язок між самим порушенням та його наслідками підтверджується не достатнім наданням інформації про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та відсутністю іншого сприяння працевлаштуванню осіб з обмеженими фізичними можливостями.
Отже, суд першої інстанції прийшов не вірного висновку, адже відповідач не довів, що він ужив всіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення, а тому застосування санкцій за невиконання нормативу робочих місць є законним.
Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2006 рік, середня річна заробітна плата в 2006 році у відповідача складала 2055,36 грн. Таким чином, необхідно стягнути із відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 2089,04 грн. з урахуванням 33,48 грн. пені за період з 15.04.2007 по 07.06.2007 року.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновків суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи, а оскаржувана постанова винесена з порушеннями норм матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 та 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08.08.2007 року - скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з Спільного підприємства «Сан» Товариство з обмеженою відповідальністю на користь Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2089,04 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий :
Судді: