Справа № 22-а-4526/08 Головуючий у 1 інстанції Хрипун О.О.
Суддя-доповідач Романчук О.М.
07 жовтня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Усенка В.Г.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткачук О.О.
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 24 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду м. Києва від 24 квітня 2007 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків, подала апеляційну скаргу, якою просила суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.04.2003 по 31.03.2006 р.р., за результатами якої складений акт перевірки від 21.08.2006 №537/2310/22906155.
На підставі зазначеного акта відповідачем 06.09.2006 р. було видане податкове повідомлення-рішення № 0000722310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: "частина прибутку" в загальному розмірі 529560,89 грн., у тому числі 387405,91 грн. основного платежу та 142154,98 грн. штрафних санкцій.
За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення № 0000722310/0 залишене без змін та 24.11.2006 р. відповідачем видане податкове повідомлення -рішення №0000722310/1, яке за змістом та розміром донарахованих зобов'язань співпадає з податковим повідомленням-рішенням від 06.09.2006 р. №0000722310/0.
Як вбачається з матеріалів справи, у складі акціонерів позивача є Державне підприємство державний міжнародний аеропорт «Бориспіль» (частка в сумі 1992500 грн., що складає 8,6762% за період з 01.04.2003 по 01.01.2006 р.р., в сумі 1992500 грн., що складає 4,4411% за період з 01.01.2006 по 31.03.2006 р.р.).
Відповідно до ст. 72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» - установити, що господарські організації: державні і казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу); акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні положення містяться у ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» та ст. 67 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік».
Зі змісту вищевикладених норм Законів вбачається обов'язок всіх суб'єктів господарювання, в статутному фонді яких є частка, яка належить державі, сплачувати частину прибутку до Державного бюджету України відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.
Статтею 3 Закону України «Про власність» передбачено, що держава є окремим суб'єктом права власності.
Відповідно до ч.2 ст.336 Господарського кодексу України - учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.
Вищевикладена норма кореспондується з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Законодавцем було встновлено, що дані норми права застосовуються до правовідносин , в яких держава виступає як окремий суб'єкт права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» - корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній відповідно до цього Закону.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не належить до суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких є частка держави. Дана частка статутного фонду позивача перебуває у розпорядженнsдержавного підприємства , а не держави.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не було надано доказів належності корпоративних прав, які належать Державному підприємству державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», державі.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 24 квітня 2007 року- без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: