Справа: №22-а-1293/08 Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко В.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
16 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Маслія В.І. та Коваля М.П.
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на постанову Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2005 року по справі за позовом Одеської залізниці до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа Відділ державного казначейства у м. Черкаси, про стягнення коштів, -
Одеська залізниця звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про стягнення збитків за перевезення пільгових категорій громадян у 2004 році.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2007 року даний позов було задоволено.
Не погоджуючись з вище зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та фактично закрити провадження по даній справі в зв'язку з її непідвідомчістю адміністративному суду, посилаючись на те, що розгляд даної справи не відноситься до адміністративної юрисдикції, оскільки виконком не здійснює владні управлінські функції щодо Одеської залізниці і навпаки, а тому дані правовідносини не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Крім того, позивач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що покладання судом першої інстанції на виконавчий комітет Черкаської міської ради відповідальності по відшкодуванню збитків, які випливають з позадоговірних зобов'язань, є незаконними, оскільки судом не встановлено вину відповідача у нанесенні позивачу збитків, не встановлено факту порушення відповідачем чинного законодавства, яке могло б проявитися в його неправомірних діях чи бездіяльності, а також не встановлено причинного зв'язку між неправомірними діями відповідача та нанесенням позивачу збитків.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її і закриває провадження по справі з підстав, визначених також ст. 157 КАС України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідно до ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, в ч.ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України зазначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також безпосередньо з актів органів державної влади. В своїй постанові суд першої інстанції зазначає, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення збитків з відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Однак, виконавчий комітет Черкаської міської ради не здійснює владні управлінські функції щодо Одеської залізниці і навпаки, тим більш за розглядаємими правовідносинами.
Колегія суддів, встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши правові норми, які регулюють спірні правовідносини, дійшла висновку, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок щодо визначення підвідомчості даної справи, оскільки стаття 17 КАС України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних суді щодо вирішення адміністративних справ. Даний перелік є вичерпним і не містить спорів про стягнення боргу за перевезення пільгових категорій громадян.
Апеляційна інстанція прийшла до висновку, що правовідносини по даній справі не можуть класифікуватися як спір з приводу укладання та виконання адміністративного договору, оскільки ст. 3 КАС України передбачає, що адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
Суд першої інстанції неправомірно відхилив заперечення відповідача щодо того, що останній не перебував у договірних відносинах з позивачем по даній справі, що в свою чергу не дає підстав для покладання на відповідача обов'язку по відшкодуванню збитків.
Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Верховного Суду України № 3.2.-2005 від 26.12.2005 року щодо застосування господарськими судами України положень процесуального законодавства стосовно розмежування компетенції між спеціалізованими адміністративними і господарськими судами визначено, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом.
За п. 3 цього листа, якщо суб'єкти (в тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи), хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладання такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитися від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження по даній справі.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, а тому даний спір повинен вирішуватися господарським судом в порядку господарського провадження.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради - задовольнити.
Постанову Господарського суду Черкаської області від 26 квітня 2007 року скасувати, провадження по даній справі - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: