Справа № 22-а-7106/08
19 вересня2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Маслія В.І.
Романчук О.М.
при секретарі Поліщук О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області у справі за адміністративним позовом Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства „Техносервіс” та відкритого акціонерного товариства „Сквирський комбінат хлібопродуктів” про визнання угоди недійсною та стягнення коштів,
Сквирська МДПІ звернулась до суду з позовом до ЗАТ „Техносервіс” та ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” про визнання угоди недійсною та стягнення на користь держави 253041,60 грн.
Постановою господарського суду Київської області від 14.09.2007 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено. Своє рішення суд мотивував тим, що позивач не надав доказів того, що укладений між ЗАТ „Техносервіс” та ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” договір не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Суд також послався на пропущення строків для застосування адміністративної санкції у вигляді конфіскації.
На вказану постанову суду Сквирської МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову. На обгрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що ЗАТ „Техносервіс” на момент укладення договору на обліку як платник податків у органах державної податкової служби не знаходилось, в ЄДРПОУ не зареєстроване, а тому договір не може вважатися таким, що відповідає вимогам закону. Вважає, що ЗАТ „Техносервіс” мало намір здійснювати незаконну підприємницьку діяльність з метою ухилення від сплати податків, чим завдало збитків державі.
Колегія суддів, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» уклало договір купівлі-продажу № 19 від 22.08.2005р. із ЗАТ "Техносервіс", згідно з яким ЗАТ "Техносервіс" продає, а ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» купує зерно гречки в кількості 100 т. по ціні 1040 грн. за 1 т. на суму 104000 грн. На виконання цього договору ЗАТ "Техносервіс" здійснило продаж зерна гречки в кількості 219,7т. на загальну суму 253041,6 грн., в тому числі ПДВ - 42173,61 грн., що підтверджується податковими накладними №№ 10/08-1 від 10.08.05, 30/08-1 в;ц 30.08.05р., 26/08-1 від 26.08.05р., 11/08-1 від 11.08.05р., 29/08-1 від 29.08.05р., 27/08-1 від 27.08.05р., № 31/08-1 від 31.05.05, виданими ЗАТ "Техносервіс".
На виконання умов договору ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» розрахувалось за зерно гречки в готівковій формі ( 226284,8 грн.), що підтверджується корінцями прибуткових касових ордерів № 9 від 10.08.05р., № 10 від 11.08.05р., № 26/1 від 26.08.05р., № 27/1 від 27.08.05р., № 27/2 від 27.08.05р., № 37/2 від 30.08.05р., виданими ЗАТ "Техносервіс". Ця операція була відображена ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» в податковому обліку: податок на додану вартість на суму 278794 грн., в тому числі 42173,61 грн. по вищезгаданому договору , був включений до податкового кредиту по ПДВ у податковій декларації ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» за вересень 2005р.
В ході проведення перевірки взаємовідносин між ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» та ЗАТ «Техносервіс» було встановлено, що податковий номер 241018410270 платника податку ЗАТ "Техносервіс", вказаний в податкових накладних, свідчить, що дане підприємство перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ. З метою проведення перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість" були направлені відповідні запити. У відповіді відділу автоматизації процесів оподаткування зазначено, що в пошуково-довідковій системі немає даних про платника податку ЗАТ "Техносервіс", те ж саме зазначено у відповідях Білоцерківської ОДПІ та Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві.
Відсутність реєстрації ЗАТ «Техносервіс» як платка ПДВ позбавляла його права на видачу податкових накладних ВАТ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» №№ 10/08-1 від 10.08.05, 30/08-1 від 30.08.05р., 26/08-1 від 26.08.05р., 11/08-1 від 11.08.05р., 29/08-1 від 29.08.05р., 27/08-1 від 27.08.05р. на загальну сучу 253041,6 грн., в тому числі ПДВ - 42173,61 грн., яка була врахована ВАТ при відображенні у складі податкового кредиту по ПДВ в декларації з ПДВ за вересень 2005р. Вказане є порушенням вимог підп. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві №12/1-7/2229 від 06.09.2007р. набір цифр, вказаних як код ЄДРПОУ 24101897, не є ідентифікаційним кодом і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів не знайдено. ЗАТ „Техносервіс” в ЄДРПОУ не значиться.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ЗАТ „Техносервіс” на податковому обліку в ДПІ не знаходилося, як платник ПДВ не реєструвалося і місцезнаходження його не відоме.
Вищезазначене свідчить про відсутність у ЗАТ „Техносервіс” правоздатності та відсутність у нього прав юридичної особи при укладенні з ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” договору.
У зв'язку з тим, що ЗАТ „Техносервіс” на момент укладення договору на обліку як платник податків у органах державної податкової служби не знаходилось, в ЄДРПОУ не зареєстроване продаж зерна гречки на загальну суму 253041,6 ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” не був відображений ЗАТ „Техносервіс” в податковому обліку, не були здані декларації з ПДВ та по податку на прибуток підприємства, не сплачені податок на додану вартість, податок на прибуток, що є порушенням вимог ст.ст. 3, 4 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, та ст. 3 ЗУ „Про податок на додану вартість”.
Відсутність реєстрації як платника ПДВ свідчить про відсутність у ЗАТ „Техносервіс” права на видачу податкових накладних ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів”, в тому числі ПДВ - 42173,61 грн., яка була врахована ВАТ при відображенні у складі податкового кредиту по ПДВ в декларації з ПДВ за вересень 2005 р., що є порушенням вимог пп 7.4.5. п.7.4. ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 ЗУ „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку на складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.
Викладене свідчить, що ЗАТ "Техносервіс" свідомо планувало та здійснювало незаконну підприємницьку діяльність і мало на меті ухилитися від сплати податків і нанесення збитків державі.
За таких умов судова колегія приходить до висновку, що угода між ЗАТ „Техносервіс” та ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” від 22.08.2005 р. №19 вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є и недійсною.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. (ч.1 ст.207 ГК України). Відповідно до п.11 ст.10 ЗУ „Про державну податкову службу в Україні” таким органом державної влади є державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою, укладеною з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, є видом адміністративно-господарської санкції в розумінні ст.ст. 238, 239 ГК України і що ця санкція може застосовуватися протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення суб'єктом господарювання правил здійснення господарської діяльності.
Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України). Вказані наслідки, які настають для суб'єктів господарювання - учасників господарського зобов'язання, яке визнано таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарською санкцією, а тому суд першої інстанції безпідставно послався при розгляді даної справи на строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Як вбачається із ст.239 ГК України, яка встановлює види адміністративно-господарських санкцій, така санкція, як звернення в доход держави отриманого за угодою вказаною нормою не передбачена.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, Сквирська МДПІ звернулася до суду в межах строку позовної давності.
Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, судова колегія вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 9 від 22.08.2006 р. між ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” і ЗАТ „Техносервіс” та стягнення з ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” на користь держави 253041,60 грн. підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 202 п.4, 205, 207 КАСУ, суд
Апеляційну задовольнити. Постанову господарського суду Київської області від 14.09.2007 р. скасувати та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 9 від 22.08.2006 р. укладений між ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” і ЗАТ „Техносервіс” та стягнути з ВАТ „Сквирський комбінат хлібопродуктів” на користь держави 253041,60 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя:
Судді: