Справа № 22-а-967/08 р. Головуючий у першій інстанції: Шабунін С.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
30 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Деревообробний завод «Явір» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податково повідомлення - рішення, -
ВАТ «Деревообробний завод «Явір» звернулися до Господарського суду м. Києва з адмінпозовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податково повідомлення - рішення № 0000006551/15-03 від 11.07.2006 року.
Постановою Господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну на їх думку постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 11.07.2006 р. було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податків по ПДВ Відкритим акціонерним товариством «Деревообробний завод «Явір» в період з 30.11.03 р. по 30.06.06 р. За результатами перевірки було складено Акт за № 400/15-03, в якому вказується на порушення строків сплати податкових зобов'язань по ПДВ.
На підставі Акту перевірки було виписане податкове повідомлення-рішення від 11.07.2006 р. №0000006551/15-03, за яким позивачу нараховано штраф за затримку на 2 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Як вбачається з Акту перевірки, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» останнім днем сплати податкового зобов'язання у сумі 75 879,00 грн. є 01.12.2003 р.. фактичною датою сплати згідно Акту перевірки вказано 03.12.2003 р.
Спірним податковим повідомленням-рішенням №0000006551/15-03 від 11.07.2006 року нараховано 7 587,90 грн. штрафних санкцій, що складає 10% погашеної суми податкового боргу з податку на додану вартість, застосованих відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
ВАТ «Деревообробний завод «Явір» зверталось зі скаргами про визнання недійсним вказаного податкового повідомлення-рішення до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України, але повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги - без задоволення.
Виходячи з положень підпункту 5.3.1 пункту 5.3 стаття 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивачем податкове зобов'язання в сумі 75 980,00 грн. було сплачене на рахунок, вказаний ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (отримувач ВДК Шевченківського р-ну м.Києва, р/р по погашенню кредиту по ПДВ) 01.12.2003 р., що підтверджується платіжним дорученням від 01.12.2003 р.№ 608. З наведеного ж слідує, що надходження коштів на належний рахунок в органах державного казначейства лише 03.12.2003 р. сталось з незалежних від платника податків причин.
Крім того, листом заст. нач. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Щави Р.П. від 13.03.2004 року за №1528/10/24-407 в якому вказується, що станом на 01.12.2003 р. ВАТ «Деревообробний завод «Явір» податкової заборгованості не мало, також підтверджується та обставина, що платник податків зобов'язання перед бюджетом виконав вчасно і в повному обсязі.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне відмітити, що судом першої інстанції правомірно не взято до уваги твердження позивача щодо невірного заповнення позивачем реквізитів платіжних документів або щодо спрямування коштів на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), що стало причиною ненадходження до відповідного рахунку відповідного району та непогашення суми податкового зобов'язання платника податків, що передбачає застосування відповідальності за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань. Оскільки апелянтом не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанцій доказів, які свідчили б про неправильне заповнення реквізитів платіжного документа, крім того, кошти на рахунок позивача не повертались, а були зараховані за призначенням з затримкою в 2 календарні дні. Податковою інспекцією також не зазначено які реквізити та на підставі яких документів мав зазначати позивач, в чому полягає помилка чи його вина в простроченні надходження коштів на вірний казначейський рахунок.
Виходячи з положень Закону України «Про систему оподаткування» платник зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. Під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Закони України про оподаткування не встановлюють обов'язку платника сплачувати податок на якийсь конкретний рахунок бюджету.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 та підпункту 6.1.7 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, із змінами і доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у такий розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Господарським судом правомірно застосовано положення ст. 61 Конституції України, виходячи з положень якої: юридична відповідальність особи, в т.ч. юридичної, має індивідуальний характер, тобто притягнення до відповідальності відбувається за наявності законодавчо передбачених підстав з врахуванням обставин правопорушення.
За таких обставин, висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині скасування рішення відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятого нею рішення, на підставі якого заявлено позов, а отже воно підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що спірна сума податкового зобов'язання була сплачена позивачем протягом граничного строку, про що свідчить платіжне доручення від 01.12.2003 року № 608, зарахування спірних сум на належний рахунок в державному казначействі України 03.12.2003 року сталось з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Деревообробний завод «Явір» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податково повідомлення - рішення, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
.
В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва - відмовити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 19 квітня 2007 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: