Іменем україни
10.09.2008 р.Справа №22а-2605/08
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Малиніна В.В.
Романчук О.М.
при секретарі: Джуринська Н.В.
за участю:
представника позивача -
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Брейн Пауер Буд” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
ТОВ „Брейн Пауер Буд” звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 1200/1511/33349153/1676/0 від 18.02.2006 p., № 1200/1/1511/33349153/1676/10 від 07.04.2006 р. та № 1200/2/1511/33349153/1676/10 від 05.07.2006 р., посилаючись на те, що методологічна помилка, допущена при складанні ТОВ „Брейн Пауер Буд” декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2005 року, не призвела до заниження податкового зобов'язання.
Постановою господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 1200/1511/33349153/1676/0 від 18.02.2006 p., № 1200/1/1511/33349153/1676/10 від 07.04.2006 р. та № 1200/2/1511/33349153/1676/10 від 05.07.2006 р.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю „Брейн Пауер Буд” в період за 11 місяців 2005 року та складено акт № 3/1511 від 27.01.06р.
ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2006 року № 12001511/33349153/1676/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Товариству з обмеженого відповідальністю „Брейн Пауер Буд” за платежем: податок на прибуток у розмірі 2415,00 грн. (в тому числі за основним платежем -2300,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 115,00 грн.).
Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення став Акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Брейн Пауер Буд”, код 33349153 за 11 місяців 2005 року № 3/1511 від 27.01.2006 року. В ході зазначеної перевірки встановлено методологічну помилку при складанні позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за 11 місяців 2005 року. Як зазначено в Акті перевірки, в р. 15 (сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року) податкової декларації підприємством безпідставно зазначено суму нарахованого податку за попередній податковий період 4500 грн., а за даними перевірки сума нарахованого податку за попередній податковий період становить 2200 грн., в результаті чого виявлено заниження нарахованого податку на прибуток за 11 місяців 2005 року на 2300 грн. Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач 28.02.2006 року подав скаргу до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на податкове повідомлення-рішення від 18.02.2005 року № 12001511/33349153/1676/0. За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишене без змін та винесено податкове повідомлення-рішення № 1200/1/1511/33349153/1676/10 від 07.04.2006 року. Після чого, було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у м. Києві, яка була залишена без задоволення. Також, позивач оскаржував спірне податкове-повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації України, в результаті чого скарга залишена без задоволення.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про відповідальність позивача, передбачену пп. 17.1.4 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з методологічною помилкою, з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно Наказу ДПА України від 29.03.2003 року № 143 зі змінами та доповненнями „Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання” сума нарахованого податкового зобов'язання звітного періоду (11 місяців 2005р.) зазначається в рядку 14 декларації за формулою (р. 12 - р. 13). ТОВ „Брейн Пауер Буд” в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005 р. в рядку 14 зазначило суму 2200 грн. Сума податку до сплати (позитивне значення 14-15-16) зазначається в рядку 17 декларації. ТОВ „Брейн Пауер Буд” в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. в рядку 17 виставило „прочерк”, так як позитивне значення різниці між р. 14 - р. 15 - р. 16 відсутнє.
ТОВ „Брейн Пауер Буд” в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2005р. в рядку 14 зазначило суму 2200 тис. грн., отже, в декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. в рядку 15 повинна стояти сума 2200 грн.
На остаточну суму нарахованого податкового зобов'язання, зазначеного в р. 14 декларації, сума нарахованого податку за попередній звітний період (9 місяців 2005 p.), зазначена в р.15 у випадку, що розглядається не впливає. В р. 17 декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2005р. сума податку до сплати, визначена за формулою р. 14 - р. 15 -р. 16 дорівнює нулю.
Відповідач вважає, що у зв'язку з зазначеною методологічною помилкою позивач має нести відповідальність, передбачену пп. 17.1.4 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Проте, згідно з пп. 17.1.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті „в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки він виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Таким чином, закон передбачає можливість самостійного визначення податкового зобов'язання контролюючим органом в разі виявлення арифметичної або методологічної помилок, внаслідок яких відбулося заниження або завищення податкового зобов'язання. Наявність тільки помилки, без негативних наслідків, передбачених законом (заниження податкового зобов'язання і, як результат донарахування податкового зобов'язання) не визначено підставою контролюючому органу визначати зобов'язання самостійно та застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
Сума податку до сплати за звітний період зазначається в рядку 17 податкової декларації, і розраховується як різниця між показниками рядків 14. 15 та 16, проте, відповідно до вимог Наказу № 143, в рядку 17 зазнається лише позитивне значення різниці показників вказаних вище рядків декларації (14, 15 та 16). Отже, в даному випадку, незалежно від того, чи була б зазначена в рядку 15 сума 2200 грн. (як то мало бути), чи сума 4500 грн. (як ненавмисне помилково вказано в декларації), в рядку 17 все одно повинен бути «прочерк», оскільки, і в тому, і в іншому разі сума податку до сплати є від'ємною, а до рядка 17 податкової декларації з ПДВ згідно з вимогами Наказу № 143 заноситься лише позитивне значення різниці показників рядків 14. 15 та 16.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що внаслідок методологічної помилки не відбулося ні завищення, ні заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за звітний період 11 місяців 2005 року, тому відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.02.2006 року № 12001511/33349153/1676/0, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ „Брейн Пауер Буд”.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Брейн Пауер Буд” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду м.Києва від 19.04.2007 року - залишити без змін.
Провадження у справі закрити.
Оскарження
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Суддя-доповідач - Бєлова Л.В.Справа в апеляційній інстанції №22а-2605/08
Головуючий в першій інстанції - Шабунін С.В.Справа в першій інстанції № 46/52-А