Справа № 22-а-2156/08 Головуючий у 1 інстанції Блохіна Ж.В.
Суддя-доповідач Романчук О.М.
08 вересня 2008 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Романчук О.М.
суддів: Бєлової Л.В.
Малиніна В.В.
при секретарі: Ткаченко Т.С.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2007 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Льон» про стягнення 12 493 грн., -
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2007 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу та просив суд скасувати вказану постанову та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Державною податковою інспекцією у Сосницькому районі Чернігівської області (далі-позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Льон» ( далі - відповідач) була проведена звірка розрахунків платника з бюджетом за період з 01.04.2002р. по 01.10.2005р. по податку з доходів фізичних осіб, про що складено акт звірки від 08.11.2005р., в якому зазначено, що відповідачем, в порушення ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не було перераховано до бюджету прибутковий податок в сумі 12 493 грн.
Даний акт підписаний головним держподатревізором-інспектором, бухгалтером та директором СТОВ «Льон». За даними цього акту від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом за даними органу державної податкової служби та за даними платника станом на 01.10 2005р. становить 12 493 грн. Акт звірки не містить жодного посилання на те, на підставі яких даних бухгалтерського та податкового обліку була визначена сума вищевказана сума.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000р. (далі Закон № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації до органів державної податкової служби і підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.
Пунктом 5.2. ст 5 Закону № 2181 визначено, що податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Таким чином, Законом № 2181 визначено вичерпні підстави щодо визначення податкового зобо'язання та порядок погашення даного податкового зобов'язання. Визначення податкового боргу шляхом складання акту взаємних розрахунків між податковим органом та платником податків даним Законом не передбачено.
Відповідно до преамбули Закону № 2181 - Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) має визначатися виключно згідно норм Закону № 2181.
Даним Законом не передбачено визначення податкового боргу шляхом складання акту взаємних розрахунків між податковим органом та платником податків.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України
Щодо посилань позивача на те, що сума заборгованості, на стягнення якої подано позов, не є податковим зобов'язанням та податковим боргом відповідача, то Дане твердження є помилковим. Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість зі сплати прибуткового податку з фізичних осіб є податковим зобов'язанням та дані твердження позивача є такими, що не відповідають нормам чинного Законодавства України.
Так, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 - податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог позивача.
Суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи, правильно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сосницькому районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 11.07.2007 року- без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді: