2 вересня 2008 року місто Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Бараненка І.І.,
суддів: Коваля М.П.,
Маслія В.І.,
при секретарі судового засідання - Калініній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора відділу прокуратури Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 25 березня 2008 року в адміністративній справі №6/94/41 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості,
У лютому 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Ніжинський жиркомбінат» звернулося до Господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом про стягнення з державного бюджету заборгованість по невідшкодованому податку на додану вартість за податковою декларацією за жовтень 2006 року, з подальшими змінами, у сумі 74878,99грн.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 25 березня 2008 року вказаний позов задоволено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин положення п.п.1.7, 1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4, 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і на підставі зазначених норм права дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
В апеляційній скарзі Прокурор, вказуючи на безпідставність вимоги позивача про бюджетне відшкодування сум ПДВ, оскільки ці кошти не надійшли до бюджету, просить, скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 25 березня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників судового процесу та, перевіривши доводи апеляції і заперечень наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як свідчать матеріали справи, за результатами господарської діяльності позивача у жовтні 2006 р. утворилось від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ, що відображено в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 р., поданої позивачем до державної податкової інспекції.
В свою чергу відповідачем була проведена виїзна позапланова перевірка за результатами якої було підтверджено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року у сумі 415 013,00 грн. за умови підтвердження запитів на проведення зустрічних перевірок. З підтвердженої суми відповідачем частково було перераховано на рахунок позивача бюджетне відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року у сумах 34 017,60 грн., 95 366,66 грн., та 210 749,75 грн., проте невідшкодованою залишилася сума 74 878,99 грн.
Посилання відповідача на те, що під час перевірки правомірності відшкодування ПДВ з державного бюджету був втрачений ланцюг постачання і немає стовідсоткового підтвердження заявленої до відшкодування суми 74878,99 грн. суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги виходячи з наступного.
Покупець товару не сплачує при придбанні товару податок до бюджету , він його сплачує у складі ціни за товар. Крім того, позивач не може нести відповідальність за всі підприємства в ланцюгу в процесі здійснення господарської діяльності. Зазначеного також не передбачено чинним законодавством України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування ПДВ при можливій несплаті цього податку контрагентом Позивача.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що Господарський суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу Прокурора відділу прокуратури Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 25 березня 2008 року в адміністративній справі №6/94/41 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі.
Головуючий __________________ І.Бараненко
Судді: __________________ М.Коваль
__________________ В.Маслій
ДАНУ УХВАЛУ СКЛАДЕНО У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ 8 ВЕРЕСНЯ 2008 РОКУ