Справа № 22-а-11157/08 Головуючий у І-ій інстанції: Митрохіна А.В. № 32/325-25/213-49/89 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
10 вересня 2008 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Романовій Ю.М.,
за участю: представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва - Фесюнова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
У травні 2004 року Закрите акціонерне товариство «Укренергозбут» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 502/23-6 від 07.05.2004 р., № 505/23-6 від 07.05.2004 р.,№ 503/23-10 від 07.05.2004 р. та № 506/23-5 від 07.05.2004 р.
Мотивуючи свої вимоги тим, що підприємство має право здійснювати операції купівлі-продажу товару за вільними цінами у межах договірних зобов'язань, а тому реалізація газу та автомобіля за ціною нижчою, ніж ціна придбання хоча і є збитковою, проте не дає підстав для виключення вартості придбання товару зі складу валових витрат, оскільки безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю товариства.
ПостановоюГосподарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 року, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеною постановою Господарського суду м. Києва ДПІ у Шевченківському районі м. Києваподала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що при вирішенні справи судом невірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Просить скасувати постановуГосподарського суду м. Києвата ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Укренергозбут» відмовити у частині визнання недійсними вищезазначенихподаткових повідомлень-рішень.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі, був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок формування права на податковий кредит визначений п. 7.4 ст. 7 ЗУ«Про податок на додану вартість», а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7вказаного Закону,за якимподатковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп. 5.1 ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Отже, правомірність віднесення вартості придбаних товарів (автомобіля та газу) до складу валових витрат залежить від встановлення факту зв'язку операції купівлі-продажу із господарською діяльністю ЗАТ «Укренергозбут», а також дослідження доцільності продажу товарів за ціною, нижчою від вартості їх придбання.
Згідноп.1.32 ст. 1 Закону«Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
В статуті ЗАТ «Укренергозбут» (п.4.2) зазначено, що предметом діяльності товариства є підприємницька діяльність з постачання газу, закупка, ремонт, відновлення, реалізація , технічне обслуговування автомототранспорту та ін.
Крім того, про регулярність, постійність та суттєвість такої діяльності свідчать наявність договорів №2-gz/04-2 від 11.04.2002р., №598/81; 63/04 від 22.03.2002р., №279/06 від 12.06.2001р. Таким чином, суд вбачає правомірність віднесення операцій купівлі-продажу газу та автомобіля марки «КрАз» до господарської діяльності Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут».
Вірним є твердження відповідача, що необхідною умовою господарської діяльності є отримання доходу. Проте від'ємний фінансовий результат (збиток) внаслідок операцій купівлі-продажу, не виключає наявність у підприємства доходу. Помилка виникла в результаті ототожнення відповідачем понять «дохід» та «прибуток», які не є абсолютно однаковими. А відтак висновок, що така діяльність позивача не є господарською діяльністю, і це позбавляє його права на віднесення до складу валового доходу дохід від реалізації товару за цінами нижчими цін придбання, що порушує вимоги п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» є помилковим. Оскільки у зв'язку із виключенням таких сум зі складу валових витрат, відповідачем також виключено зі складу податкового кредиту і суми ПДВ по таким операціям, то такі дії є також необґрунтованими.
Згідно ст.6 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990р. №507-XIIв народному господарстві застосовуються вільні ціни та тарифи. Обмеженьстосовно цін на природний газ та на автомобіль марки «КрАз» законодавством не встановлено. Тому вбачається можливим встановлення цін на дані товари нижче, ніж ціни придбання відповідно до умов укладених договорів.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про неможливість збільшення цін на газ, оскількице ускладнене умовами укладених договорів. Тому в квітні 2002 р. позивачем з об'єктивних причинвимушено отримано збитки від постачання газу за укладеними раніше договорами. Керуючись чинним законодавством, зокрема ст. 161 ЦК України, ЗАТ «Укренергозбут» зобов'язаний був виконувати свої зобов'язання належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договорів. Стаття 253 ЦК України передбачала стягнення неустойки та з порушення обов'язків за договорами поставки. Отже, невиконаннявказаних договорів мало наслідком для позивача виникнення більш фінансових збитків (сплати неустойки, а беручи до уваги можливість зупинки виробництва у споживачів - відшкодування значних збитків).
Таким чином, продаж газу та автомобіля марки «КрАз» безпосередньо відноситься до господарської діяльності ЗАТ «Укренергозбут», а збитковість окремих операцій купівлі-продажу через нижчі ціни за ціни придбання зумовлена об'єктивними причинами (умовами укладених раніше договорів) не може бути достатньою підставою для коригування валових витрат і як наслідок виключення зі складу податкового кредиту і суми ПДВ по таким операціям.
У відповідностідоч.1 ст.71 КАСУкраїникожнасторонаповиннадовеститі обставини, наякихґрунтуютьсяїї вимогитазаперечення, крімвипадків, встановленихстаттею72 КАСУкраїни.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача в ході судового розгляду апеляційної скарги неправомірності прийнятого спірного рішення не довів, апеляцію не обґрунтував, а тому вона не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 рокупо справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Матеріали справи повернути доГосподарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала виготовлена в повному обсязі 11.09.08.
Справа № 22-а-11157/08 Головуючий у І-ій інстанції: Митрохіна А.В. № 32/325-25/213-49/89 Суддя-доповідач: Малинін В.В.
10 вересня 2008 р.
м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.
суддів: Романчук О.М., Бєлової Л.В.,
при секретарі: Романовій Ю.М.,
за участю: представника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва - Фесюнова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційнускаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києвана постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 року - залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Києва від 12 грудня 2007 рокупо справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Укренергозбут»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.
Матеріали справи повернути доГосподарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: