Справа № 22-а-873/08 р. Головуючий у першій інстанції: Коверзнева В.О.
Доповідач: Саприкіна І.В.
16 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробничо - торгова фірма „Сіверянка” до Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, -
ЗАТ «ВТФ «Сіверянка» звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з адмінпозовом до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у не розгляді клопотань ЗАТ ВТФ «Сіверянка» від 11.01.2006 року № 1/5-28, від 04.04.2006 року № 1/1-325 та від 28.12.2006 року № 1/1-1533 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 104; зобов'язання розглянути вище згадані клопотання в порядку, передбаченому ст. 123 ЗК України.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну на його думку постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 18.06.2001 року № 133 позивачу дозволено проведення проектно-пошукових робіт для будівництва фірмового магазину в цокольному поверсі 16-поверхового житлового будинку № 104 по проспекту Перемоги в місті Чернігові. 22.06.2005 року начальником управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради позивачу затверджено архітектурно-планувальне завдання для будівництва фірмового магазину, яке дійсно до червня 2007 року. 11 січня, 04 квітня та 28 грудня 2006 року позивач звертався до відповідача з письмовими клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 104.
Виходячи з положень ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (ч.1).
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2).
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради (ч.3).
До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування (ч.4).
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки (ч.5).
Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою (ч.9).
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що всупереч вимогам чинного законодавства, жодне з поданих позивачем клопотань відповідачем по суті не розглянуто, а відправлено лише формальні відписки начальника відділу земельних ресурсів, який не уповноважений вирішувати питання відведення земельних ділянок.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам міська рад як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності своєї бездіяльності, оскільки відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження наявності поважних причин для тривалого не розгляду клопотань позивача, що призвело до грубого порушення ЗК України та законних прав, свобод і інтересів позивача.
Зазначене є підставою для задоволення позову та зобов'язання відповідача розглянути клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 104, в порядку передбаченому ст. 123 ЗК України.
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Деснянським районним судом м. Чернігова було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо належного обґрунтування позовних вимог, а тому задовольнив їх.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність дій відповідача та порушення при цьому норм чинного законодавства. Позивач у відповідності до закону надав клопотання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, а відповідач проігнорувавши вимоги ЗК України направив позивачу звичайні листи, а повинен був винести рішення за результатами розгляду клопотань про задоволення або ж відмову в їх задоволенні. Отже, судова колегія вбачає в діях відповідача порушення прав апелянта, а тому не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Чернігівської міської ради на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробничо - торгова фірма „Сіверянка” до Чернігівської міської ради про визнання бездіяльності протиправною - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
В задоволенні апеляційної скарги Чернігівській міській раді - відмовити.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: