Справа № 22-а-870/08 р. Головуючий у першій інстанції: Шабунін С.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
09 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 22.03.2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень, -
ТОВ «Універсалбудсервіс» звернулися до Господарського суду м. Києва з адмінпозовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень № 0001512302\0 від 30.03.2006 року, № 0001522302/0 від 30.03.2006 року, № 0001512302/1 від 14.06.2006 року, № 0001512302/3 від 03.11.2006 року, № 0001522302/3 від 03.11.2006 року.
Постановою Господарського суду м. Києва від 22.03.2007 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну на їх думку постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва 30.03.2006 року була проведена виїзна позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Універсалбудсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншою законодавства, за період з 01.01.2004 року по 21.12.2005 року, про що було складено Акт №541/2302/32344594.
За наслідками проведеної перевірки було прийнято податкове повідомлення - рішення № 000001512302/0 від 30.03.2006 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 56 034.00 грн. (37 356,00 грн. основного платежу та 18 678.00 грн. штрафних санкцій) та податкове повідомлення - рішення № 000001522302/0 від 30.03.2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 678.00 грн. та 339,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені позивачем до ДПА м Києва та ДПА України, однак скарги були залишені без задоволення, і на підставі цього ДШ у Дарницькому районі м. Києва було прийняті відповідні податкові повідомлення - рішення № 000001512302/1 від 14.06.2006 року. № 000001512302/3 від 03.11.2006 року, № 000001522302/3 від 03.11.2006 року.
Відповідачем в акті перевірки № 541/2302/32344594 від 30.03.2006 року, зазначено, що в результаті розрахунків за виконані роботи між ТОВ «Універсалбудсервіс» з ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб», позивачем, було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 38034,00 грн. за період з 01.01.2004 року по 31.05.2004 року, оскільки
Суми податку на додану вартість по виданих ТОВ «Стройтехснаб» податкових накладних відображені у Книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) у січні - травні 2004 року та включені до податкового кредиту у Деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.
Відповідно до вимог пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Дочірнє підприємство ТОВ «Транс сервіс» ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб» надати ТОВ «Універсатбудсервіс» податкові накладні, і прийняли на себе зобов'язання сплатити вказаний ПДВ відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Підстав для не включення сум, зазначених у податкових накладних, виданих ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб» до податкових декларацій за відповідні періоди не було (Дочірнє підприємство ТОВ «Транс сервіс» ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб» на час здійснення господарських операцій перебували в реєстрі платників ПДВ і законно діяли, маючи зареєстровані, діючі свідоцтва платника ПДВ № 38811162 від 11.03.2003 року та № 37062893 від 24.07.2003 року відповідно).
Витрати, понесені позивачем на оплату виконаних робіт, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», були включені в валові витрати.
Ніяких зауважень, щодо неправомірності включення вказаних сум до валових витрат, невірного обрахування податкового кредиту та несплаті ПДВ від ДПІ Дарницького району не надходило як за підсумками 2003 року, так і 2004 року, оскільки всі податки позивачем сплачені згідно діючого законодавства.
Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).
Первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
П. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає датою виникнення права платника податку на податковий кредит, дату здійснення першої з наступних подій:
а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивач був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, у відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що оскільки податковий кредит було сформовано на підставі податкових накладних, виписаних ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб», він складається із сум, сплачених в ціні виконаних відповідними контрагентами робіт та послуг, позивачем дотримано передбачених Законом України «Про податок на додану вартість» вимог і заявлені суми податкового кредиту є обґрунтованими і правомірними.
Крім того, факт визнання установчих документів ДП «Екопромбуд» та ГОВ «Стройтехснаб» в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації,їх свідоцтв платника ПДВ не тягне за собою визнання недійсними всіх укладених ними угод та виписаних податкових накладних з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Підставою для включення сум до податкового кредиту є дані про цивільно-правові операції, встановлені податковим органом під час перевірки (п.п. 7.2.6. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість").
Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено факт здійснення господарських операцій за якими позивачем були сплачені суми ПДВ в ціні придбання товарів, скасування держав реєстрації контрагентів не спростовує встановлені судом обставини, які дають позивачу право на податковий кредит.
Податкові накладні видані ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб» з проставленням їх печатки. Дані податкові накладні відповідають всім вимогам и.7.2.1 пн.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який дає повний вичерпний перелік всіх реквізитів, які повинна містити податкова накладна.
Згідно складеного відповідачем акту перевірки, податкові накладні виписані на адресу позивача ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб» відповідають вимогам п.7.2.1 пп.7.2. ст.7 Закону України ..Про податок на додану вартість" .
Саме не включення податкових накладних у податкову декларацію було б порушенням вимог пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Також господарським судом правомірно враховано те, що визначені в Акті перевірки порушення позивачем пп.7.2.4 п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» необґрунтовані, оскільки за спірними господарськими операціями можуть визначатись лише до його контрагентів ДП «Екопромбуд» та ТОВ «Стройтехснаб».
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ч. З ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ч. 2 ст. 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятих нею рішень, на підставі яких заявлено позов, а отже вони підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Встановлено, що прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентом зобов'язань, визначених податковим законодавством, обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Отже, є всі правові підстави для скасування оскаржуваних рішень ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, що і було зроблено судом першої інстанції, а отже, підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається. А тому, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 22.03.2007 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбудсервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
.
В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Дарницькому районі м. Києва - відмовити.
Постанову Господарського суду м. Києва від 22.03.2007 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: