Справа № 22-а-832/08 р. Головуючий у першій інстанції: Сулім В.В.
Доповідач: Саприкіна І.В.
02 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бараненка І.І., Маслія В.І.
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.03.2007 року по справі за їх позовом до Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва про визнання недійсною постанови, -
АТ «УПСК» звернулися до Господарського суду м. Києва з адмінпозовом до Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва про визнання недійсною постанови ДВС, прийнятої на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 26/442 від 04.12.2006 року.
При цьому позивач фактично посилається на нібито незаконні дії ДВС у Подільському районі міста Києва під час виконання ними наказу Господарського суду м. Києва № 26/442 від 04.12.2006 року про стягнення з АТ «УПСК» на користь ТОВ «Сервіс-М» 31488,26 грн..
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.03.2007 року у відкритті провадження по даній справі було відмовлено, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну ухвалу суду першої інстанції та постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на необґрунтованість та незаконність оскаржуваного рішення. Вважає, що суд неправомірно відмовив у відкритті провадження по справі, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає безумовному скасуванню.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського провадження за правилами ГПК, а тому не підлягає розгляду в адміністративному провадженні. Колегія суддів приходить до аналогічного висновку, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 2 ст. 85 Закону).
Виходячи з положень ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
ГПК України містить статтю 121-2, що визначає порядок оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби, тому судова колегія приходить до висновку, що при вирішенні даного спору не можуть застосовуватися положення КАС України, адже існує інший порядок, визначений законом - ГПК України.
Колегією суддів встановлено, що оскаржувана позивачем постанова ДВС, була прийнята на виконання наказу Господарського суду м. Києва № 26/442 від 04.12.2006 року про стягнення з АТ «УПСК» на користь ТОВ «Сервіс-М» 31488,26 грн.
Адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 КАС України).
Таким чином, апеляційною інстанцією не приймаються до уваги доводи апелянта щодо його права подавати скарги на дії чи бездіяльність ДВС в порядку КАС України, з посиланням на те, що відповідач являється суб'єктом владних повноважень. Для цього недостатньо лише наявності відповідача - суб'єкта владних повноважень, обов'язковою умовою має бути виникнення публічно-правових відносин та порушення прав або інтересів позивача у цій сфері, що в даному випадку не спостерігається.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за непідвідомчістю правовідносин, в зв'язку з чим знаходить, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір відноситься до юрисдикції господарського суду, а тому повинен вирішуватися господарським судом.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Тому, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.03.2007 року по справі за їх позовом до Державної виконавчої служби у Подільському районі міста Києва про визнання недійсною постанови, необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись, ст.ст. 155, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
В задоволенні апеляційної скарги Акціонерному товариству «Українська пожежно-страхова компанія»- відмовити.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.03.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: