Справа № 22-а-28172/08 р. Головуючий у першій інстанції: Добрянська Я.І.
Доповідач: Саприкіна І.В.
23 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про здійснення відшкодування з податку на додану вартість, -
-
ТОВ «Спорт-Тур» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про здійснення відшкодування з податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Окружний адміністративний суд м. Києвав своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт - Тур» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2006 р., грудень 2006 р. та січень - серпень 2007 року, за результатами якої складено довідку № 4409/23-06 від 19.11.2007 р. З висновків викладених в довідці про перевірку від 19.11.2007 р. № 4409/23-06 вбачається, що перевіркою правильності визначення та правомірності заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ за вересень, грудень 2006 р. та за січень - серпень 2007 року не встановлено, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт - Тур» порушено до п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт - Тур» проводить через будівельні компанії (ЗАТ «Планета - буд», ЗАТ «Морбуд», ТОВ «Арт - Флора», ПП «Полив»), згідно укладених договорів, будівельні роботи незавершеного об'єкта за адресою АР Крим, смт. Симеїз (копії договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт, документи, які підтверджують право власності позивача на окремі об'єкти нерухомого майна (договори купівлі продажу, державний акт на право власності на земельну ділянку, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно та інші, містяться в матеріалах справи).
ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт - Тур» 13.11.2007 р. подало до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок та заявлено до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 26 032 053,00 грн.,
Відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, грудень 2006 року, січень-серпень 2007 року. За результатами перевірки ДШ у Шевченківському районі м. Києва складено Довідку №4409/23-06 від 19.11.2007.
За даними перевірки при нарахуванні суми бюджетного відшкодування податковим органом не встановлено порушень податкового законодавства. У розділі 3.3 Довідки перевірки «Перевірка достовірності нарахування сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень, грудень 2006 року, січень - серпень 2007 року», відповідачем не встановлено порушення порядку ведення податкового обліку. Також, не встановлено порушень при перевірці правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні звітні податкові періоди
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що довідкою перевірки повністю підтверджено правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування.
Виходячи з положень п.п. 7.4 1 п. 7.4 ст. 7 Закону України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що позивачем виконані вимоги даного підпункту, оскільки ним були надані до податкового органу «Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок» за період вересень, грудень 2006 року, січень-серпень 2007 року.
Порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, урегульовано безпосередньо в п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (пп.. 7.7.5. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Згідно до пп.. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України „Про податок на додану вартість", а саме не повернутоподаток на додану вартість в сумі 26 032 053,00 гри. на рахунок ТОВ «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур».
Положення Наказу ДПА України від 18.08.2005 року № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ» регламентують порядок проведення зустрічних перевірок постачальників платника податку.
Колегія суддів також знаходить правомірним висновок суду першої інстанції про те, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо отримання такого відшкодування, передбачених п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Також Окружним адміністративним судом м. Києва правомірно зауважено, що наказ ДПА України від 18.08.2005 р. № 350 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не має загальнообов'язкової сили.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовуєтьсяказначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України: 1) операцій з коштами державного бюджету; 2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів; 3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів; 4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.
Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету (ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України).
За таких обставин, висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, тому спірні податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прийнятих нею рішень, на підставі яких заявлено позов, а отже вони підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Адже, відмова відповідача позивачу в належному йому бюджетного відшкодування є неправомірною, і інших підстав невідповідності розрахунків суми бюджетного відшкодування, або доказів про складення їх з порушенням норм податкового законодавства, відповідач не навів, крім того, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача надати висновок органу державного казначейства є обґрунтованими.
Таким чином, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Спорт-Тур» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про здійснення відшкодування з податку на додану вартість, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: