Справа № 22-а-23660/08 р. Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.
Доповідач: Саприкіна І.В.
23 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми «Джерело - Д» до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії та визнати рішення частково нечинним, -
ТОВ ВКФ «Джерело-Д» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом про зобов'язання Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради провести експертну оцінку ринкової вартості нежитлового приміщення загальною площею 192,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз № 5/31, визнання нечинним рішення Київської міської ради № 1109/3942 від 01.11.2007 року, прийняте на 5 сесії 5 скликання в частині визнання такою, що втратила чинність, позиції 14 додатку 3 рішення Київської міської ради від 22.08.2007 року № 148/1982 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладання договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2008 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з вище згаданою постановою, відповідач - Головне управління комунальної власності в м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконне рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість постанови, невідповідність висновків суду дійсним обставинам, справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача в підтримку вимог своєї апеляційної скарги, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ ВКФ «Джерело-Д» відповідно до охоронно-орендного договору на використання пам'ятки історії та культури від 01.10.1994 року орендує нежитлові приміщення площею 192,8 кв. м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31. В подальшому позивачем було укладено охоронно-орендний договір № 01/99 від 01.01.1999 року нежитлових приміщень площею 192,8 кв.м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31 з Київським науково-методичним центром по охороні реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій приміщень.
23.12.2003 року Київською міською радою було прийнято рішення № 293/1168 «Про передачу в тимчасове користування на умовах оренди нежилих приміщень, продовження термінів дії договорів оренди нежилих приміщень дозвіл на встановлення пільгової оплати та зміни орендних ставок». На підставі зазначеного рішення між позивачем та Київським науково-методичним центром по охороні реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій було укладено договір оренди № 01/2004 від 01.01.2004 року нежитлових приміщень площею 192,8 кв. м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31.
22.08.2007 року Київською міською радою 5 скликання на 5 сесії прийнято рішення № 148/1982 від 22.08.2007 року, згідно з яким Київська міська рада дозволила Позивачу переукласти договір оренди нежитлових приміщень площею 192,8 кв. м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31.
Відповідно до додатку № 3 до рішення Київської міської ради від 22.08.2007 року № 148/1982 Позивачу було продовжено термін дії договору оренди на 1 рік зі ставкою орендної плати 15%.
Згідно з пунктом 9.1. Порядку передачі майна територіальної громади м. Києва (далі порядок), затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.09.2006 року за № 34/91, оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди.
Виходячи з положень п. 6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі Положення), затверджене рішенням Київської міської ради № 584/744 від 10.07.2003 року, Головне управління комунальної власності м. Києва здійснює в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Києва та державним майном, що передане до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Головне управління комунальної власності м. Києва готує пропозиції щодо надання дозволу на передачу в оренду нежилих будинків, приміщень, споруд комунальної власності територіальної громади м. Києва, погоджує проекти договорів оренди; готує в установленому порядку матеріали на розгляд міської комісії по розгляду питань щодо використання нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва (п. 7 Положення).
Відповідно до пункту 9.2. Порядку, у разі прийняття Київрадою рішення про передачу комунального майна в оренду, Головним управлінням комунальної власності м. Києва в засобах масової інформації оголошується конкурс на відбір експертів -оцінювачів.
У подальшому для здійснення експертної оцінки ринкової вартості майна для розрахунку орендної плати об'єкта оренди Головне управління комунальної власності м. Києва, в якості замовника, орендар, в якості платника, та експерт-оцінювач - переможець конкурсу, в якості виконавця, укладають тристоронній договір щодо виконання експертизи вартості орендованого майна (9.4. Порядку).
22.09.2007 року за вихідним № 3/22 ТОВ ВКФ «Джерело-Д» було направлено до Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій пропозицію про укладання договору оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз. 5/31, площею 192,8 кв. м.
Головним управлінням комунальної власності не проведено оцінку нежитлових приміщень площею 192,8 кв. м. у будинку за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31, що є порушенням пункту 7 Положення та пунктів 9.1., 9.2., 9.4. Порядку.
Судова колегія приходить до висновку, що апелянтом як суду першої, так і суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів на підтвердження того, що на підставі рішення Київської міської ради № 148/1982 від 22.08.2007 року було проведено конкурс по відбору експертів від 04.12.2007 року № 30, а тому такі доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги.
Київською міською радою на 5 сесії 5 скликання 01.11.2007 року прийнято рішення № 1109/3942, згідно якого визнано таким, що втратив чинність, абзац 2 пункту 7 текстової частини рішення Київради від 22.08.2007 року № 148/1982 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок», визнано такою, що втратила чинність, позицію 14 додатка 3 до рішення Київської міської ради від 22.08.2007 року № 148/1982 «Про продовження термінів дії договорів оренди, надання дозволів на укладення договорів суборенди та встановлення пільгових орендних ставок».
Виходячи з положень п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ст. 144 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що рішення № 1109/3942 Київської міської ради прийняте 01.11.2007 року на 5 сесії 5 скликання підлягає визнанню нечинним, таким, що прийняте не на виконання судового рішення, а в односторонньому порядку, з порушенням приписів ст. 144 Конституції України та п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва правомірно зазначено, що рішення № 1109/3942 Київської міської ради прийняте 01.11.2007 року на 5 сесії 5 порушує права та охоронювані законом інтереси позивача на користування нежитловими приміщеннями, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31. Невиконання з боку апелянта покладених на нього обов'язків, призвело до того, що позивач на протязі 12 місяців не може укласти договір оренди нежитлових приміщень, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення, на підставі якого пред'явлено позов, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Встановлено, що відповідач не довів той факт, що на підставі рішення Київської міської ради № 148/1982 від 22.08.2007 року було проведено конкурс по відбору експертів від 04.12.2007 року № 30, відповідач діяв всупереч вимог Конституції та законів України, а отже, підстав для скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Таким чином, апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2008 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми «Джерело - Д» до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської ради про зобов'язання вчинити дії та визнати рішення частково нечинним, необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: