Справа № 22-а-23113/08 р. Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.
Доповідач: Саприкіна І.В.
02 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Бараненка І.І., Маслія В.І.
при секретарі: Трибой І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Авантар» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «Авантар» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адмінпозовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження № 115/1-В від 10.04.2007 року та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зареєструвати зміни до інформації про випуск облігацій позивача, яка зареєстрована відповідачем 16.12.2005 року, в період з 28.02.2007 року по 07.03.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2008 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права, не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Окружним адміністративним судом м. Києва було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, правильно встановлені обставини, що мають значення для справи та вірно вирішено заявлений спір.
При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо належного обґрунтування позовних вимог, а тому задовольнив їх.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується протоколом Загальних зборів учасників ТОВ «Авантар» № 19 від 23.01.2007 року були затверджені зміни до інформації про випуск облігацій.
08.02.2007 року ТОВ «Авантар» подало до Комісії пакет документів для реєстрації змін до інформації про випуск облігацій.
10.04.2007 року Комісія розпорядженням № 115/1-В відмовила позивачу в реєстрації змін до інформації про випуск облігацій, мотивуючи відмову тим, що зміни до інформації про випуск облігацій надані для реєстрації після початку терміну розміщення облігацій і при цьому не містили відомостей про перенесення строків розміщення облігацій, що є порушенням п. 15 гл. 1 розд. ІІІ Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Комісії №322 від 17.07.2003 року у редакції рішення №1178 від 26.10.2006 року.
Відповідно до п. 16 гл.1 розділу ІІІ Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Комісії №322 від 17.07.2003 року, відмова в реєстрації змін до проспекту емісії облігацій складається у разі: невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства щодо, випуску, обігу та реєстрації випуску облігацій; порушення встановленого комісією порядку прийняття рішень про внесення змін; відсутності будь-якого з документів, визначених у п. 15 Положення про порядок випуску облігацій підприємств, затвердженого рішенням Комісії №322 від 17.07.2003 року.
Строк розміщення облігацій переносився ТОВ «Авантар» шляхом збільшення строку їх розміщення до 31.12.2010 року. Прийняття рішення про збільшення строку розміщення облігацій ТОВ «Авантар» було зумовлено тим, що погашення вказаних облігацій повинне здійснюватись за рахунок квартир та/або нежитлових приміщень, розташованих в комплексі жилих будинків із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом за адресою: м. Київ, бульвар Перова, 10-12 (далі - Об'єкт), який має бути збудований у майбутньому. Тобто погашення облігацій ТОВ «Авантар» можливе лише за умови завершення будівництва Об'єкту та введення його в експлуатацію і приймаючи вказане рішення ТОВ «Авантар» мало на меті належне виконання своїх зобов'язань перед майбутніми покупцями облігацій.
В той же час позивач зазначає, що початок строку розміщення облігацій ТОВ «Авантар» не переносився в силу того, що станом на 26.02.2007 року, згідно з довідкою, виданою відкритим акціонерним товариством «Міжрегіональний фондовий союз» від 27.02.2007 року за №2549/02-07, жодної облігації ТОВ «Авантар» не було розміщено та всі вони перебували і по цей час перебувають на рахунку ТОВ «Авантар» у цінних паперах в депозитарії відкритого акціонерного товариства «Міжрегіональний фондовий союз».
Тобто, ТОВ «Авантар» перенесло строк розміщення облігацій шляхом його збільшення до 31.12.2010 року, але при цьому залишаючи строк початку розміщення облігацій без змін в силу того, що це не порушує права майбутніх покупців, не тягне за собою будь-яких негативних наслідків та взагалі ніяк не впливає на суть правовідносин між позивачем, майбутніми покупцями та третіми особами.
Комісія стверджує, що перенесення строку розміщення облігацій, шляхом його збільшення не допускається, проте відповідачем як суду першої, так і апеляційної інстанцій, не надано жодних доказів на підтвердження даної обставини.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів таких відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв'язку з прийняттям відповідного акта.
Виходячи з положень ст. 30 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», у проспекті емісії цінних паперів повинна міститися інформація про емітента, його фінансово-господарський стан, цінні папери, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення (ч. 1).
До інформації про цінні папери належить інформація, що стосується: виду, форми випуску, типу, кількості та номінальної вартості цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про відкрите (публічне) розміщення; дати прийняття рішення про відкрите (публічне) розміщення цінних паперів; строків початку та закінчення відкритого (публічного) розміщення цінних паперів; порядку і форми виплати доходу за цінними паперами (ч. 3).
У разі внесення до проспекту емісії цінних паперів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Якщо це неможливо здійснити у зазначений строк, до змін також включається інформація про перенесення строків відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Підставою для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії цінних паперів є невідповідність документів вимогам законодавства або порушення встановленого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку прийняття рішення про внесення змін (ч. 8).
Пунктом 14 гл. 1 розділу ІІІ Положення № 322, встановлені застереження, зокрема: не допускається внесення змін до проспекту емісії облігації в частині зменшення обсягу прав, які надаються власникам облігацій, кількості облігацій, щодо яких прийнято рішення про розміщення, зміни умов розміщення, встановлених рішенням про розміщення.
Апеляційна інстанція приходить до висновку, що позивачем дійсно було перенесено строк розміщення облігацій шляхом його збільшення до 31.12.2010 року, але при цьому залишаючи строк початку розміщення облігацій без змін в силу того, що це не порушує права майбутніх покупців, не тягне за собою будь-яких негативних наслідків та взагалі ніяк не впливає на суть правовідносин між позивачем, майбутніми покупцями та третіми особами.
Жодних заборон з приводу таких перенесень чинне законодавство не передбачає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також, згідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого відповідачем зроблено не було.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Авантар» до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
В задоволенні апеляційної скарги Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.04.2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: