Справа № 22-а-1375/08 р. Головуючий у першій інстанції: Жовток Є.А.
Доповідач: Саприкіна І.В.
16 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Коваля М.П., Маслія В.І.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу 540 Центрального військово-морського госпіталю на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2007 року по справі за їх позовом до Міністра оборони України, Міністерства оборони України про скасування рішення, -
540 Центральний військово-морський госпіталь звернулися до Солом'янського районного суду м. Києва з адмінпозовом до Міністра оборони України, Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення в формі Директиви № Д-22/1/010 від 25.07.2006 року міністра оборони України «Про проведення додаткових організаційних заходів в Збройних Силах України в 2006 році» та Директиви № Д-332/1/014 від 01.12.2006 року міністра оборони України «Про оптимізацію структури та чисельності медичної служби Збройних Сил України в 2006-2007 роках» з змінами внесеними Директивою № Д-332/1/016 від 29.12.2006 року.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення. Зазначає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі.
Як вбачається з матеріалів справи, 540 Центральний військово-морський госпіталь є державним лікувальним закладом в системі Міністерства оборони України.
19 жовтня 2006 року відбулася розширена колегія Міністерства оборони України, на якій були присутні 12 членів колегії, заступники начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачі видами Збройних Сил України, заступник міністра охорони здоров'я України, представники Академії наук України та Академії медичних наук України, директора департаментів Міністерства оборони України. На колегії було прийнято рішення про перспективні напрями розвитку медичної служби Збройних Сил України.
Рішення колегії Міністерства оборони України було затверджено наказом Міністра оборони України від 01 листопада 2006 року № 635. В даному наказі відзначено, що сьогоднішній стан медичної служби Збройних Сил України не забезпечує повною мірою виконання завдань за призначенням як у мирний час, так і на особливий період та зазначено причини такого стану.
На основі Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 роки з урахуванням реального стану медичного забезпечення військ (сил), практичного досвіду діяльності військово-медичного Центру Повітряних Сил Збройних Сил України та передового зарубіжного досвіду у Міністерстві оборони України та відповідно до рішення колегії Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01 листопада 2006 року №635, розроблено проект Програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки, яка введена в дію наказом Міністра оборони України від 24 листопада 2006 року № 678 "Про затвердження Програми розвитку системи медичного забезпечення Збройних Сил України на 2006 - 2011 роки".
Даний наказ був узгоджений із зацікавленими структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командуваннями видів Збройних Сил України, головними медичними фахівцями Міністерства оборони України.
У вказаній програмі передбачено суттєве поліпшення системи медичного забезпечення особового складу Збройних Сил України як у мирний час, так і на особливий період.
З метою вдосконалення та подальшого розвитку медичної служби Збройних Сил України колегія Міністерства оборони України постановила в якості пріоритетних напрямів розвитку Збройних Сил України оптимізувати структуру та чисельність медичної служби Збройних Сил України на основі створення військово-медичних клінічних центрів, як основних оперативних одиниць у системі медичного забезпечення через переформування Головного військового клінічного госпіталю, 411 центрального військового клінічного госпіталю, 1120 центрального військового клінічного госпіталю, 540 центрального військово-морського госпіталю та 384 центрального військового госпіталю; удосконалити систему управління медичною службою Збройних Сил України через механізм впровадження трирівневої системи управління: Департамент охорони здоров'я Міністерства оборони України - медичні частини (заклади) та медичні підрозділи військових частин; впровадити у систему медичного забезпечення мобільні військові госпіталі.
Саме на виконання даного наказу Міністром оборони України було видано директиву від 01.12.2006 року № Д-322/1/016 "Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2007 році", в якій передбачено переформування 540 центрального військово-морського госпіталю у Військово-медичний клінічний центр Кримського регіону (на 475 ліжок) із збільшенням штатної чисельності на 39 військовослужбовців.
При цьому Директива не містить конкретного основного штату та штатного розкладу, а є тільки пропозицією щодо формування медичного закладу, яка ще буде відпрацьовуватись.
Виходячи з вимог п. 6 Положення про військові госпіталі Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 30.10.2000 року № 420, розформування та реформування військового госпіталю здійснюється за рішенням Міністра оборони України шляхом видання відповідного наказу за поданням начальника Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України - начальника медичної служби Збройних Сил України. Заходи, пов'язані з розформуванням чи реформуванням військового госпіталю, здійснюються у порядку, визначеному чинним законодавством, наказами та директивами Міністра оборони України. У разі розформування чи реформування військового госпіталю військовослужбовцям і працівникам, яких звільняють, гарантується додержання прав та інтересів відповідно до чинного законодавства.
Судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що оспорюванні Директиви були прийняті відповідно до вимог законодавства та в межах компетенції, визначеної чинним законодавством. Увказаних Директивах йдеться про збільшенням штатної чисельності, а не її зменшення, порушення прав та інтересів військовослужбовців та працівників госпіталю не встановлено.
Крім того суд першої інстанції правомірно зауважив, що в разі порушення гарантованих прав та інтересів військовослужбовців та працівників госпіталю, вони мають можливість особисто звернутися за захистом своїх порушених прав у передбаченому законом порядку.
Колегія суддів знаходить, що при вирішенні даного спору Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2007 року було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та вірно вирішено заявлений спір.
При цьому апеляційна інстанція виходить з того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо неналежного обґрунтування позовних вимог, а тому відмовив в їх задоволенні.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про правомірність рішень відповідача, постановлених у формі Директив та правильне застосування при цьому норм чинного законодавства. Отже, порушення будь-яких прав позивача відповідачем не було, а тому відсутні правові підстави для визнання Директив незаконними.
Таким чином, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. За таких підстав апеляційна скарга 540 Центрального військово-морського госпіталю на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2007 року по справі за їх позовом до Міністра оборони України, Міністерства оборони України про скасування рішення - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія
В задоволенні апеляційної скарги 540 Центрального військово-морському госпіталю - відмовити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2007 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: