УХВАЛА[1]
05.09.2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого -Димерлія О.О.
суддів -Бойко А., Стас Л.В.
при секретарі -Мішиєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2008 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення з державного бюджету України процентів у розмірі 3370588 грн. 81 коп. по податку на додану вартість,
В січні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом. За час розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» (далі ТОВ СП «НІБУЛОН») неодноразово змінювало свої позовні вимоги. Згідно до останньої позовної заяви від 25.05.2008 року позивач просив стягнути з Державного бюджету України через головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області проценти за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в розмірі - 3 370 588 грн. 81 коп.
Постановою господарського суду Одеської області від 29.05.2008 року позов ТОВ СП «НІБУЛОН» задоволено. Судовим рішенням з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Миколаївській області на користь ТОВ СП «НІБУЛОН» стягнуто 3 370 588 грн. 88 коп. процентів та 1700 грн. судового збору. Крім того, позивачу повернуто надмірно сплачений судовий збір у розмірі 23800 грн.
У поданій апеляційній скарзі спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість. В вересні 2004 року - травні 2005 року ТОВ СП «НІБУЛОН» надало до ДПІ у м. Миколаєві декларації з податку на додану вартість, митні декларації, які підтверджують факт експортування товарів за межі митної території України та копії платіжних доручень, звірених банком, про перерахування коштів на користь інших платників податку в оплату придбаних товарів з урахуванням сум податку на додану вартість, нарахованого на ціну придбання товарів.
Пунктом 8.6 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість" експортне відшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. В тому разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов'язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період.
Податковим органом проведено перевірку правомірності заявленого відшкодування, за результатами якої, не встановлено порушень при розрахунку експортної заборгованості та розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами відображеними підприємством у декларації та розрахунку експортного відшкодування.
Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено належне, в повному обсязі оформлення ТОВ СП "НІБУЛОН" документів, які підтверджують заявлену до відшкодування за вересень 2004 - травень 2005 року суму податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Як вказує податковий орган, позивач 10.01.2006 року (після 01.01.2006 року) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявами про стягнення з Державного бюджету України процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість, тобто в період дії нової редакції п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що відповідно до п.13 «Перехідних положень» розділу 2 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року. Ця обставина, на переконання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, позбавляє ТОВ СП "НІБУЛОН" права на відшкодування сум бюджетної заборгованості та нарахованих відповідно до вимог закону процентів за затримку в її виплати.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком податкового органу.
Вказані вище зміни не можуть бути підставою для відмови у стягненні процентів за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2004 - травень 2005 року виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
Як встановлено судом першої інстанції, правовідносини по відшкодуванню сум бюджетної заборгованості та нарахованих відповідно до вимог закону процентів між ТОВ СП "НІБУЛОН" та державою, в особі податкового органу, виникли до 01.01.2006 року. Саме з цієї дати господарське товариство втратило право на нарахування процентів за невідшкодовану платнику податку, протягом визначеного строку, бюджетну заборгованість. Але це стосується тільки права на нарахування процентів за невідшкодовану платнику податків бюджетну заборгованість яка виникла після 01.01.2006 року.
Сама бюджетна заборгованість і проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії включаючи день погашення підлягають сплаті в повному обсязі.
Інше тлумачення застосування нової редакції п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що обґрунтовує відмову платнику податку на додану вартість в отриманні передбачених старою редакцією Закону процентів за несвоєчасно відшкодовану заборгованість, є неприпустимим з точки зору теорії права, таким, що порушує правові засади гарантовані Конституцією.
Нова редакція Закону не може впливати на правовідносини, що були урегульовані його попередньою редакцією і склалися в період його дії.
З огляду на все вище викладене, судова колегія апеляційного суду вважає, що при розгляді питання судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 29.05.2008 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області про стягнення з державного бюджету України процентів у розмірі 3370588 грн. 81 коп. по податку на додану вартість - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді:
[1] Справа №22а-4931/2008
Головуючий першої інстанції суддя - Ткаченко О.В.Категорія П - 73
Доповідач суддя - Димерлій О.О.