«24» жовтня 2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Димерлія О.О.
суддів - Стас Л.В., Яковлева Ю.В.
при секретарі - Філатовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Миколаївської області від 26 червня 2007 року за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Фея» про стягнення коштів,-
25 травня 2007 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до колективного підприємства «Фея» та просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у сумі 1127,78 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році та 13, 26 грн. за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 26 червня 2007 року в задоволення адміністративного позову було відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, з посиланням на те, що з постановою позивач не може погодитись оскільки відповідачем не виконано всіх заходів стосовно працевлаштування інвалідів, просить скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції у сумі 1127,78 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 13,26 грн. пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону.
Згідно до ст. 20 вище вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Слід зазначити, що працевлаштуванню інваліда передує виконання відповідачем дій, перелік яких визначений п. п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995 року №314 до яких відносяться: розроблення заходів щодо створення робочих місць для інвалідів; включення їх до колективного договору; інформування центрів зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів; у межах нормативу створення за власні кошти робочих місць для працевлаштування інвалідів щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подання відділенням Фонду відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначення видів виробництв, цехів та дільниць, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечення соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; запровадження у разі потреби посад інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розроблення і затвердження інструкції про робоче місце інваліда.
Як вбачається з матеріалів справи, колективне підприємство «Фея» на виконання вимог ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щомісячно на протязі 2006 року звітувало Первомайському міському центру зайнятості населення за формою №З-ПН, що підтверджується звітами (а. с. 14-24) та просило Первомайський фонд соціального захисту інвалідів направити інваліда для працевлаштування на посади технічного працівника або манікюрниці (а. с. 25).
Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не виконано всі вимоги п. п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, а тому існують підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до п. 4. ч.1. ст. 202 КАС України "Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання".
Згідно п.3 ч.1 КАС України "За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду".
Зважаючи на все вище викладене, колегія суду вважає за необхідне скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 26 червня 2007 року за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Фея» про стягнення коштів та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Керуючись: ст. ст. 185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 26 червня 2007 року за адміністративним позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до колективного підприємства «Фея» про стягнення коштів - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.
Стягнути з колективного підприємства «Фея» адміністративно-господарські санкції у сумі 1127,78 грн. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та 13,26 грн. пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: