УХВАЛА Справа №22а-1159/2008
Головуючий першої інстанції суддя - Літвінов С.В.Категорія П-74
Доповідач суддя - Димерлій О.О.
18.07.2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого -Димерлія О.О.
суддів -Яковлева Ю.В., Стас Л.В.
при секретарі -Вихренко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 10.08.2007 року за адміністративним позовом казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» до управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинною вимогу про сплату боргу,
В червні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: визнати повністю нечинною та такою, що суперечить вимогам п.1 ст.17 ГК України та п.3 ст.1 та п.2 ст.11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати « №2103-ІУ від 21.10.2004 р. вимогу управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси №Ю-2224 від 05.01.2007 року. Стягнути з відповідача на користь казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» понесені при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення та сплату державного мита.
В липні 2007 року позивач змінив свої позовні вимоги та просив: визнати повністю нечинною та такою, що суперечить вимогам п.1 ст.17 ГК України та п.3 ст.1 та п.2 ст.11 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати « №2103-ІУ від 21.10.2004 р. вимогу управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси №Ю-2224 від 05.01.2007 року. Стягнути з відповідача на користь казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» понесені при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення та сплату державного мита.
Постановою господарського суду Одеської області від 10.08.2007 року позов казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» задоволено повністю.
Судовим рішенням визнано нечинною вимогу управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про сплату боргу №Ю-2224 від 05.01.2007 року у розмірі 44876,3 грн.; по сплаті боргу №Ю-2224 від 05.02.2007 року у розмірі 50187,19 грн., про сплату боргу №Ю-2224 від 19.03.2007 року у розмірі 51300,89, про сплату боргу №Ю-2224 від 05.04.2007 р. у розмірі 50748,94 грн. про сплату боргу №Ю-2224 від 04.05.2007 р у розмірі 50871,45 грн. про сплату боргу №Ю-2224 від 05.06.2007 р. у розмірі 51935,37 грн. З управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси на користь казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» стягнуто судовий збір у сумі 3 грн.40 коп.
У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим. що відповідно до п. З ст. 1 та п. 2 ст. 2 України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" за № 2103-1V. який з 21 ж 2004р. набрав чинності - про першочерговість виплати заробітної плати з термін сплати страхових внесків - страхові внески сплачуються після виш заробітної плати, у зв'язку з чим, якщо заробітна плата за липень-грудень 2005 виплачена в грудні, то термін сплати страхових внесків - не настав, таким чином Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси сплату боргу № Ю-2224 від 05.01.2007р. суперечить діючому законодавству України.
Станом на 05.01.2007р. заборгованість, термін сплати якої для казенного підприємства спеціальне конструкторське бюро «Молнія" перед управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси не настав, становить 2342,5 грн. У зв'язку з тим. що термін сплати внесків порушено не з вини позивача, штрафні санкції нарахуванню не підлягають.
Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в апеляційній скарзі посилалось на ту обставину, що відповідно до ст.ст. 19. 20 Закону України ..Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" платник зобов'язаний самостійно нараховувати, обчислювати, сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно встановлених законодавством строків і тарифів, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Крім того, згідно Закону України ..Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для платників страхових внесків незалежно від їх форми власності не передбачені пільги щодо умов нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків.
У відзиві на апеляційну скаргу, казенного підприємства "Спеціальне конструкторське бюро «Молнія" вважає рішення господарського суду Одеської області правильним та обґрунтованим, а доводи відповідача - безпідставними та необ'єктивними.
Відповідно до п. 1 ст. 17 ГК України - система оподаткування в Україні, податки та збори встановлюються виключно законами України.
01 січня 2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 21 жовтня 2004р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" № 2103-ІУ. відповідно до п. 3 ст. І та п. 2 ст. 11 якого, введено першочерговість виплати заробітної плати та введено мораторій на звернення стягнення на майно підприємств при заборгованості із заробітної плати. Згідно Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" - Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Визнаючи нечинною вимогу про сплату боргу № Ю-2224 від 05.01.2007р. судом першої інстанції правильно зазначено, що відповідно до п. 3 ст. 1 та п. 2 ст. II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати" страхові внески сплачуються після виплати заробітної плати, таким чином якщо заробітна плата за листопад-грудень 2006р. не виплачена, то термін сплати страхових внесків - не настав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний одночасно з одержанням в установах банків коштів на оплату праці перерахувати збір на пенсійне страхування тобто, якщо заробітна плата не виплачена, то одноразово не міг бути перерахований і збір на пенсійне страхування.
Згідно п. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Як вбачається з матеріалів справи, підприємство має заборгованість по заробітній платі за листопад-грудень 2006р. та січень-квітень 2007 р. у зв'язку з чим судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що заборгованість по страховим внескам пенсійного фонду, нарахованим на заробітну плату не підлягають примусовому стягненню до погашення заборгованості по заробітній платі за вказаний період
Щодо твердження скаржника про те, що пунктом 4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено запровадження мораторію на стягнення майна підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство чи прийнято судові рішення про стягнення заробітної плати безпосередньо з підприємства, то судова колегія вважає, що це твердження не відповідає вимогам діючого законодавства України.
Відповідно до п. 4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вимога про сплату недоїмки або рішення суду стягнення недоїмки виконується державною виконавчою службою в поряд встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно із зобов'язаннями із сплати недоїмки зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, у тому числі зобов'язань за іншими рішеннями суду, стягнення недоїмки здійснюється в першу чергу і має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями та стягненнями (крім зобов'язань щодо виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, витрати, пов'язані з виконанням судових рішень із стягнення недоїмки). Це правило також застосовується в разі стягнення недоїмки за рахунок майна страхувальника, у тому числі майна, що перебуває в податковій заставі, а також у разі стягнення недоїмки із страхувальника, щодо якого порушено справу про банкрутство.
Таким чином, положення п. 4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розповсюджується, як на вимогу про сплату недоїмки і застосовується у випадку порушення справи про банкрутство.
Також слід зазначити, що Казенне підприємство ,,Спеціальне конструкторське бюро ..Молнія'' створене Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998р. № 387 є виконавцем Державного оборонного замовлення. Фінансування Державного оборонного замовлення проводиться за рахунок Державного бюджету України з державного казначейства. Відповідно до ст.ст. 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України та ст. 7 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України за №136 від 09.08.2004 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 р. за №1068/9667 - здійснення платежів органами державного казначейства за бюджетними зобов'язаннями проводиться лише у межах плану асигнувань.
При розгляді питання судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.
За таких обставин підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 199, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 10.08.2007 року за адміністративним позовом казенного підприємства спеціального конструкторського бюро «Молнія» до управління Пенсійного Фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинною вимогу про сплату боргу - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: