04.07.2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого -Димерлія О.О.
суддів -Яковлева Ю.В., Стас Л.В.
при секретарі -Вихренко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову господарського суду Миколаївської області від 10.07.2007 року за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдагро", товариства з обмеженою відповідальністю "Раут-С" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами,
В червні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: застосувати наслідки нікчемності правочинів і відповідно до ст.208 ГК України стягнути з ТОВ "Раут-С" вартість всього отриманого з ТОВ "Укртрейдагро" за договором від 06.12.2004 р. купівлі-продажу зернових та масляних культур на суму 252497 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 39666 грн. 28 коп. на користь ТОВ "Укртрейдагро". Стягнути з ТОВ "Укртрейдагро" вартість всього отриманого з ТОВ "Раут-С" за договором від 06.12.2004 року купівлі-продажу зернових та масляних культур на загальну суму 251448 грн.90 коп. у тому числі ПДВ-41908 грн.15 коп. в доход держави.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2007 року в задоволенні позову державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в випадку, коли недійсність нікчемного правочину визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладення, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду - визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, ст.207 ГК України на яку посилається позивач, не містить прямої вказівки на нікчемність правочину укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, а навпаки, вказує на його оспорюваність.
У поданій апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За ступенем недійсності правочину усі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.
Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови, навіть тоді, коли він судом не визнаний недійсним. Однак це не означає, що взагалі не існує необхідності визнання нікчемним правочину недійсним. Така потреба може виникнути, якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він порушує права третіх осіб, якщо він зареєстрований в держаних органах тощо.
У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов'язано державні органи скасувати реєстрацію тощо.
Нікчемним, зокрема, є правочин, що порушує публічний порядок (ст.228).
Оспорюваними є правочини, які ЦК не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними у судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи. До них належать правочини з дефектами волі та волевиявлення його суб'єктів.
Водночас в ЦК передбачається недійсність таких правочинів, які не можуть бути безпосередньо віднесені ні до нікчемних, ні до оспорюваних. Такими є правочини, вчинені під впливом обману (ст..230), а також фіктивні правочини (ст.234). Ці правочини близькі до оспорюваних, але на відміну від оспорюваних, які можуть визнаватися недійсними судом. вони визнаються судом недійсними за умови підтвердження допущених порушень вимог закону.
Стаття 216 ЦК України містить положення про те. що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а якщо це не можливо - відшкодувати вартість одержаного. Застосування зазначених правових наслідків засвідчує факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову податкового органу з підстав необхідності оспорювання правочину та неможливості в зв'язку з цим застосування наслідків нікчемності правочину - помилкові.
В цьому випадку суд першої інстанції, за умови підтвердження допущених відповідачами порушень вимог закону, повинен був визнати правочин недійсним та відповідно до ст..208 ГК України застосувати наслідки його нікчемності, що засвідчить факт повернення сторін у первісний стан, який мав місце до його вчинення.
Зважаючи на те, що позивачем надано докази того, що договір від 06.12.2004 року укладений між ТОВ «Укртрейдагро» та ТОВ «Раут-С» купівлі-продажу зернових і масляних культур вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме мало за мету ухилення від оподаткування, цей позов підлягає задоволенню в повному обсязі
Відповідно до п.3 ч.1 ст.202 КАС України: «Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи».
Оскільки висновки суду першої інстанції при вирішенні справи за позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдагро", товариства з обмеженою відповідальністю "Раут-С" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами не відповідають встановленим обставинам справи, це рішення повинно бути скасованим та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити повністю.
Постанову господарського суду Миколаївської області від 10.07.2007 року за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдагро", товариства з обмеженою відповідальністю "Раут-С" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за право чинами - скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва до товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдагро", товариства з обмеженою відповідальністю "Раут-С" про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами - задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу зернових і масляних культур від 06.12.2004 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укртрейдагро» та товариством з обмеженою відповідальністю «Раут-С».
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Раут-С» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдагро» - 252497 грн. 70 коп. у тому числі ПДВ - 39666 грн. 28 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдагро» на користь держави - 251448 грн. 90 коп. у тому числі ПДВ - 41908 грн.15 коп.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: