04.04.2008 рокум. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого -Димерлія О.О.
суддів -Яковлева Ю.В., Стас Л.В.
при секретарі -Вихренко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргуспеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову господарського суду Одеської області від 18.07.2007 року за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення,
В травні 2007 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив: визнати нечинними (недійсними) податкові повідомлення -рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі: №00004713311/0 від 07.11.2006 року, №00004713311/1 від 04.12.2006 р., 00004713311/2 від 15.02.2007 р.;№00005113311/2 від 15.02.2007 р. та №00005213311/2 від 15.02.2007 р., №00005113311/0/02 від 26.04.2007 р., №0000713311/3 від 08.05.2007 р., №00005113311/3 від 08.05.2007 р. та №00005213311/0/3 від 08.05.2007 р., які були видані на підставі рішень від 04.12.2006 р. №15128/10/13-37-58/588 спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 08.02.2007 р. №2741/10/25-0007 державної податкової адміністрації у Одеській області від 28.04.2007 р. №4249/6/25-0115 Державної Податкової Адміністрації України; стягнути з спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі сплачений судовий збір у розмірі - 3 грн. 40 коп.
Постановою господарського суду Одеської області від 18 липня 2007 року позов відкритого акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення задоволено.
Судовим рішенням визнано нечинними податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №00004713311/0 від 07.11.2006 року, №00004713311/1 від 04.12.2006 р., 00004713311/2 від 15.02.2007 р.;№00005113311/2 від 15.02.2007 р. та №00005213311/2 від 15.02.2007 р., №00005113311/0/02 від 26.04.2007 р., №0000713311/3 від 08.05.2007 р., №00005113311/3 від 08.05.2007 р. та №00005213311/0/3 від 08.05.2007 р.
У поданій апеляційній скарзі спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, оскільки позивач мав усі необхідні розрахункові та платіжні документи для формування податкового кредиту.
Як підтверджується податковою декларацією №5868 від 19.09.2003 р. відкритим акціонерним товариством «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» у серпні 2003 року була придбана продукція ТОВ «Інтергал», первісним постачальником якої було ПП «Комплюс». Залишок невідшкодованої суми ПДВ за серпень 2003 року склав - 58924,00 грн.
Податковий орган вважає безпідставним включення вказаної суми до податкового кредиту, оскільки, відсутні данні про фактичну сплату податку. При перевірці встановлено, що: рішенням Словяносербського районного суду від 13.04.2004 р. статутні документи ПП «Комплюс» визнані недійсними з моменту реєстрації - 20.04.2003 р.; рішенням господарського суду Луганської області від 29.07.2004 року скасована державна реєстрація цього підприємства; актом від 25.08.2004 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з дати його видачі - 08.04.2003 року; ПП «Комплюс» 01.11.2004 року знято з податкового обліку.
З податкової декларації №4836 від 19.05.2004 р. вбачається, що відкритим акціонерним товариством «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» у квітні 2004 року була придбана продукція ТОВ «Медтехніка-Інвест», первісним постачальником якої було ТОВ «Медтехніка-Восток» та постачальником відвантаженого обладнання є ПП «Крат». Залишок невідшкодованої суми ПДВ за квітень 2004 р. склав - 222381,95 грн.
Відповідач вважає безпідставним включення вказаної суми до податкового кредиту оскільки, як встановлено перевірками ТОВ «Медтехніка-Восток» ліквідовано, а ПП «Крайт» за вказаною юридичною адресою не знаходиться. Ця обставина позбавляє податковий орган можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій між підприємствами.
З податкової декларації №5493 від 18.06.2004 р. вбачається, що відкритим акціонерним товариством «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» у травні 2004 року була придбана продукція у ТОВ «Інтергал», первісним постачальником якої було ПП «Технологія». Залишок невідшкодованої суми з ПДВ склав - 170292,00 грн.
В ході зустрічної перевірки податковим органом отримано відповіді, які не дають можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій між підприємствами, а звідси, данні про фактичну сплату податку на додану вартість до Державного бюджету відсутні. Отже, на переконання відповідача вказана вище сума не може бути включена до податкового кредиту.
З уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ до декларації з ПДВ за червень 2004 року №6709 від 19.07.2004 року з урахуванням акту №1903/16-01/16-128/00152282/11 від 27.12.2004 року вбачається, що залишок невідшкодованої суми ПДВ за червень 2004 року склав 85463 грн.
При проведені податковим органом перевірки було з'ясовано, що ПП «Анабель», яке продало товари позивачу та надало податкові накладні, за вказаною юридичною адресою не знаходиться. В зв'язку з цим, не можливо перевірити факт сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України цим підприємством.
За результатами адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень до ДПА в Одеській області, останнє, здійснивши повторні розрахунки, збільшило суму завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 685019 грн. 42 коп. Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №00005113311/2 від 15.02.2007 року стали не підтвердження даних про фактичну сплату контрагентами податку на додану вартість на загальну суму 1222080 грн. 37 коп.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність перелічених рішень податкового органу, оскільки вони ґрунтуються на помилковому висновку, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими суб'єктами господарювання, які не можливо перевірити на предмет сплати до Бюджету України податку на додану вартість.
Згідно з ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Положенням цієї статті кореспондують правила, закріплені у ст.. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Відповідач не посилався та не доводив обізнаності позивача з обставинами державної реєстрації його контрагентів, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків.
Зважаючи на це, видані відкритому акціонерному товариству «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» належно оформленні податкові накладні продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрований платником ПДВ, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не оспорював, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.
Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень пп. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та вимог пп.7.4.5 ст.7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).
Крім того, згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Судом першої інстанції встановлено наявність податкових накладних, виписаних контрагентами на користь відкритого акціонерного товариства "Лукойл-Одеський нафтопереробний завод".
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. В цьому випадку покупець не є платником податку та не зобов'язаний здійснювати утримання та внесення до бюджету ПДВ з конкретної операції по придбанню товарів (робіт, послуг). Не зобов'язаний покупець і відслідковувати весь ланцюг сплати податкових зобов'язань контрагентами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Посилання податкового органу на ту обставину, що судом першої інстанції не досліджено та не дано правової оцінки листу старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Одеській області Даракчі О.Г. про те, що в провадженні старшого слідчого відділу ПМ ДПА в Одеській області знаходиться кримінальна справа №2032005012. яку порушено відносно директора ПП «Анабель» ОСОБА_1. за ознаками злочину, передбаченого ч.3 с.212 КК України, де зазначено, що «саме з метою прикриття незаконної діяльності та подальшого відшкодування грошових коштів в період з квітня по грудень 2004 року були укладені угоди між ПП «Аваль» та ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» - безпідставні та свідчать про низьку професійну підготовку та елементарну правову необізнаність як працівників податкового органу так і слідчого.
Статтею 124 Конституції України передбачено: «Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається».
«Особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду» ч.1 ст.62 Конституції України.
Висновки апелянта та твердження слідчого про винність директора ПП «Анабель» у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України є не що інше, як привласнення цими особами функцій правосуддя в Державі. Винність ОСОБА_1. та причетність ВАТ «Лукойл-Одеський НПЗ» до вчинення цього злочину не доведена і не встановлена обвинувальним вироком суду.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне змінити правильне по суті рішення суду першої інстанції, так як судом помилково застосовано норми процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України: «У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень…».
Відповідно до ст..171 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили та визнати його нечинним.
Виходячи з цього, та враховуючи, що суд першої інстанції розглядав одноразовий правовий акт індивідуальної дії, а не нормативно правовий акт, рішення суб'єкта владних повноважень визнається протиправним та скасовується.
Керуючись: ст.. ст. 185, 195, 198, 201, 205, 207 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Одеської області від 18.07.2007 року за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення - змінити.
Позов відкритого акціонерного товариства «Лукойл-Одеський нафтопереробний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинними податкові повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі №00004713311/0 від 07.11.2006 року, №00004713311/1 від 04.12.2006 р., 00004713311/2 від 15.02.2007 р.;№00005113311/2 від 15.02.2007 р. та №00005213311/2 від 15.02.2007 р., №00005113311/0/02 від 26.04.2007 р., №0000713311/3 від 08.05.2007 р., №00005113311/3 від 08.05.2007 р. та №00005213311/0/3 від 08.05.2007 р.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: