Суддя-доповідач - Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції - Ісаєнко Ю.А.
Україна
Іменем України
10 листопада 2008року № 22-а-12096/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Міронової Г.М.
суддів: Горбенко К.П., Яманко В.Г.
при секретарі Білоус К.І.
за участю представників
позивача:
відповідача:не з'явився
Швець Н.Ф. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Торезі
Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від05 вересня 2008 року
у адміністративній справі№ 2-а-11463\08
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз»
До
Державної податкової інспекції у м. Торезі
Донецької області
Провизнання недійсним податкового
повідомлення-рішення,
У травні 2008 рокутовариство з обмеженою відповідальністю «Техсоюз» звернулося до судуіз зазначеним позовом.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що спірним повідомленням-рішеннями відповідачеві нараховано земельний податок з юридичних осіб у сумі 53403,06 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 27 211,53 грн. Зазначене податкове повідомлення рішення було прийнято податковим органом на підставі акту виїзної планової перевірки від 17 лютого 2007 року № 4076/23-3/32582235 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.07.2004 року по 30.06.2007 року. У акті відповідачем зазначено, що право користування земельною ділянкою виникло у позивача з моменту переходу права власності (укладання договору купівлі-продажу) на об'єкти нерухомості, що протирічить положенням статей 93,124,125,126 Земельного Кодексу України та ч. 1 ст. 15 Закону України «Про плату за землю». У період з 20.12.2004 року по 03.08.2007 року зазначена земельна ділянка в оренді чи власності ТОВ «Техсоюз» не перебувала, тому, на думку позивача, відповідачем неправомірно нараховано зазначені у спірному повідомленні - рішенні суми.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2008 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Торезі Донецької області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила постанову Донецького окружного адміністративного суду скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а саме: приписів Земельного кодексу України та Закону України «Про плату на землю».
Судом першої інстанції та апеляційної інстанції встановлено, що 12 січня 2008 року на підставі акту планової виїзної перевірки щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Техсоюз» за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, складеного державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, встановлено порушення ст.ст. 96,120,125,206 Земельного Кодексу України, ст.ст. 2,5,7,13,14,15 Закону України «Про плату за землю», а саме: позивачем не нараховано і не сплачено податок на землю, а також не надано розрахунок податку на землю до ДПІ за 2005-2007 роки.
Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.01.2008 року № 0000012310\0, згідно якого ТОВ «Техсоюз» нараховане податкове зобов'язання у загальній сумі 80614,59 грн., зокрема, штрафних санкцій 27211,53 грн.
У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача до суду не з'явився, був повідомлений належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що згідно приписів 13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю.
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Як було встановлено судом першої інстанції, з 18.02.2005 року по 30.06.2007 року, тобто у перевіряємий період, за який податковим органом самостійно визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Техсоюз» з земельного податку спірним повідомленням-рішенням, позивач не мав зареєстрованого у встановленому законом порядку документа, який посвідчував би його право власності чи право постійного користування земельною ділянкою за зазначеною у справі адресою.
Фактично таке право виникло у позивача з 03.08.2007 року, тобто з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, після чого ТОВ «Техсоюз» було виконано обов'язок щодо самостійного визначення зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку та надання у встановленому законом порядку до податкового органу відповідної декларації згідно приписів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с. 67-69, 94).
Стаття 15 Закону України «Про плату за землю» визначає, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Таким чином, як було встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів, у період перевірки відповідачем ТОВ «Техсоюз» не було платником земельного податку з юридичних осіб, оскільки законом на нього не був покладений обов'язок сплачувати зазначений податок. Відсутність статусу платника податків у позивача унеможливлює самостійне визначення податковим органом відповідного податкового зобов'язання та застосування штрафу відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Враховуючи зазначене, суд 1-ї інстанції в межах заявлених вимог правильно визнав недійсним податкове повідомлення-рішенняДержавної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області від 12.01.2008року № 0000012310\0 на суму 80614,59грн.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів відзначає, що такі докази представник відповідача не надав ані суду першої інстанції, ані при апеляційному розгляді справи.
Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так як судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Повний текст виготовлено 17 листопада 2008 року.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2008 року у справі № 22-а-11463\08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техсоюз» до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня виготовлення повного тексту.
Головуючий: Г.М.Міронова
Судді: В.Г.Яманко
К.П.Горбенко