Головуючий у 1 інстанції - суддя Бахар С. В
Суддя-доповідач - Яманко В. Г.
Україна
Іменем України
5 листопада 2008 року справа № 22-а-11271/08
зал судового засідання № 2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Яманко В. Г.
суддів:
при секретарі судового засіданняМіронова Г. М.
Горбенко К. П.
Білоус К. І.
за участю представників:
від позивача:не з'явилися, повідомлені належним чином,
від відповідачів:Чернега І. М. - за дов. від 4 листопада 2008 року
розглянувши у відкритому судовому засідання
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Ворошиловському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 6 серпня 2008 року (повний текст постанови складений 8 серпня 2008 року)
по адміністративній справі № 2-а-12585/08 (суддя Бахар С. В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс»,
м. Донецьк
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення
17 червня 2008 року закрите акціонерного товариство «Донагроімпекс», м. Донецьк звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом (арк. справи 1-3) до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення № 000812340/0 від 6 червня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
6 серпня 2008 року позивачем було надане уточнення позовних вимог (арк. справи 119) з наступним їх визначенням : «визнати частково недійсним податкове повідомлення - рішення № 0001812340/0 від 6 червня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 288488 грн. 10 коп.».
6 серпня 2008 року Донецький окружний адміністративний суд постановою (арк. справи 127-129) задовольнив позов ЗАТ «Донагроімпекс», визнавши частково недійсним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 6 червня 2008 року № 0001812340/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 288488 грн. 10 коп.
Відповідач в апеляційній скарзі (арк. справи 132-133) просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Позивач проти апеляційної скарги заперечував (арк. справи 141) та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач про час, місце та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім на судовому розгляді не скористався.
Під час судового розгляду відповідач підтримав апеляційну скаргу.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закрите акціонерного товариства «Донагроімпекс», м. Донецькє юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію (арк. справи 4), статут. За довідкою статистики позивач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій за № 25333903 (арк. справи 5). Згідно свідоцтва № 07307479 (арк. справи 6), виданого ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька, позивач є платником податку на додану вартість з 27 лютого 1998 року.
Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-IV від 25 березня 2005 року зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України N 2642-IV від 3 червня 2005 року та № 2771-IV від 7 липня 2005 року, з 1 червня 2005 року передбачений новий порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За матеріалами справи колегією суддів встановлено, що позивачем на підставі договорів (арк. справи 37, 40-41) було придбано продукцію у ТОВ «Артемівський хлібокомбінат» та відображено в декларації за лютий 2007 року ПДВ на суму 727522 грн. 81 коп. На підставі договорів (арк. справи 48) позивачем було придбано продукцію у ТОВ «Украгроімпекс» та відображено в декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року ПДВ на суму 132834 грн. 04 коп. .
Зазначену декларацію позивачем було подано відповідачу 20 березня 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування (арк. справи 59) та заявою (арк. справи 60) про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в розмірі 85107 грн., яка була зазначена в рядку 25.1 декларації до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку.
На підставі контракту (арк. справи 9) позивачем було придбано продукцію у ТОВ «Лотуре» та відображено в декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року ПДВ на суму 324136 грн. 27 коп. (арк. справи 27-28).
Зазначену декларацію позивачем було подано відповідачу з розрахунком суми бюджетного відшкодування (арк. справи 30) та заявою (арк. справи 31) про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в розмірі 1871891 грн., яка була зазначена в рядку 25.1 декларації до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку. Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується відповідачами позивачем податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року, лютий 2007 року та заяви про повернення повних сум бюджетного відшкодування були надані у відповідності до вимог підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Факти придбання та оплати позивачем продукції за договорами підтверджені наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, податковими та видатковими накладними. Договори та контракти є дійсними та відповідач протилежного не доводив.
Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 визначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно до пункту 9 частини 6 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право провести позапланову виїзну перевірку, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби, за наказом керівника, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
З 14 травня 2008 року по 26 травня 2008 року посадовими особами відповідача згідно направлення № 506 від 12 травня 2008 року була здійснена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за період вересень-грудень 2007 року (по деклараціях з ПДВ за жовтень, грудень 2007 року), за результатами якої посадовими особами ДПІ в Ворошиловському районі м. Донецька було встановлено завищення позивачем суми ПДВ, заявлену на відшкодування з бюджету по декларації з ПДВ за жовтень 2005 року у сумі 256616 грн. 10 коп. та по декларації з ПДВ за березень 2007 року у сумі 31872 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001812340/0 від 6 червня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 289109 грн. 10 коп. (арк. справи 107).
Відповідно до преамбули Закону України “Про податок на додану вартість” цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов'язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги твердження податкового органу щодо необхідності проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.
Аналіз вищенаведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” доводить, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем перевірявся період з вересня по грудень 2007 року по деклараціях за жовтень, грудень 2007 року, проте бюджетне відшкодування зменшення за жовтень 2005 року та березень 2007 року, що виходить за межі періоду, який перевірявся. Податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2005 року, березень 2007 року не були предметом дослідження та перевірки, висновки якої були покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення. Оскільки відповідач при здійснення перевірки вийшов за межі періоду, який був предметом перевірки, посилання відповідача на порушення, встановлені під час здійснення вказаної перевірки, як на підставу прийняття спірного податкового повідомлення рішення судом не приймаються.
Згідно статті 19 Конституції України посадові особи суб'єктів владних повноважень, якими є й податкові органи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
З огляду на відповідність прийнятої судом першої інстанції постанови нормам матеріального та процесуального права колегія судів зазначає, що наявні підстави для залишення її без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-12585/08 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2008 року по адміністративній справі № 2-а-12585/08 за позовом закритого акціонерного товариства «Донагроімпекс», м. Донецьк до державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 5 листопада 2008 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 10 листопада 2008 року.
Головуючий: /підпис/ В.Г.Яманко
Судді /підпис/ Г.М.Міронова
/підпис/ К.П.Горбенко